№22/236668-еп

Присвоєння звання "Героя України (посмертно)"

Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 06 листопада 2024
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.

Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.

В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Синюк Ірина Миколаївна
06 лютого 2025
2.
Чепак Ольга Семенівна
06 лютого 2025
3.
Шандригось Наталя Миколаївна
06 лютого 2025
4.
Штибель Володимир Андрійович
06 лютого 2025
5.
Курінна Анна Вікторівна
06 лютого 2025
6.
Романюк Світлана Леонтіївна
06 лютого 2025
7.
Сиглова Христина Богданівна
06 лютого 2025
8.
Ступак Марина Юріївна
06 лютого 2025
9.
Шалайко Ірина Богданівна
06 лютого 2025
10.
Коваленко Михайло Іванович
06 лютого 2025
11.
Степанюк Любов Іванівна
06 лютого 2025
12.
Дідик Віктор Русланович
06 лютого 2025
13.
Зайцева Олена Володимирівна
06 лютого 2025
14.
Богун Ірина Віталіївна
06 лютого 2025
15.
Грица Ольга Михайлівна
06 лютого 2025
16.
Кайдрович Оксана Богданівна
06 лютого 2025
17.
Садова Олена Олегівна
06 лютого 2025
18.
Дністрянська Ірина Михайлівна
06 лютого 2025
19.
Токарчук Даниїла Василівна
06 лютого 2025
20.
Кізюк Тетяна Андріївна
06 лютого 2025
21.
Федорчук Роман Романович
06 лютого 2025
22.
Сидорко Ганна Григорівна
06 лютого 2025
23.
Деревянко Ольга Олександрівна
06 лютого 2025
24.
Нікерова Ірина Михайлівна
06 лютого 2025
25.
Гаврилюк Катерина Ярославівна
06 лютого 2025
26.
Дем'янова Тетяна Анатоліївна
06 лютого 2025
27.
Лук Юлія Володимирівна
06 лютого 2025
28.
Ткаченко Ангеліна Євгенівна
06 лютого 2025
29.
Приходько Світлана Олегівна
06 лютого 2025
30.
Мушинська Ганна Володимирівна
06 лютого 2025
15526
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено