№22/236668-еп
Присвоєння звання "Героя України (посмертно)"
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 06 листопада 2024
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шерстюк Дар'я Ігорівна
23 листопада 2024
2.
Кавун Людмила Миколаївна
23 листопада 2024
3.
Красюк Валентина Миколаївна
23 листопада 2024
4.
Заєць Сергій Сергійович
23 листопада 2024
5.
Потапенко Катерина Сергіївна
23 листопада 2024
6.
Солярчук Леся Григорівна
23 листопада 2024
7.
Ламашевська Валентина Леонідівна
23 листопада 2024
8.
Пихтіна Тетяна Валентинівна
23 листопада 2024
9.
Сухиненко Людмила Вікторівна
23 листопада 2024
10.
Білан Ольга Володимирівна
23 листопада 2024
11.
Самофалова Валентина Олександрівна
23 листопада 2024
12.
Ворон Оксана Михайлівна
23 листопада 2024
13.
Гром Оксана Вікторівна
23 листопада 2024
14.
Богак Аліна Андріївна
23 листопада 2024
15.
Капінос Юлія Леонідівна
23 листопада 2024
16.
Бондар Леся Миколаївна
23 листопада 2024
17.
Максимчук Денис Сергійович
23 листопада 2024
18.
Старинець Валентина Федорівна
23 листопада 2024
19.
Сагайдак Наталія-Стефанія Богданівна
23 листопада 2024
20.
Близнюк Вікторія Андріївна
23 листопада 2024
21.
Канаткіна Олена Петрівна
23 листопада 2024
22.
Сенюк Наталія Миколаївна
23 листопада 2024
23.
Смінтіна Ірина Володимирівна
23 листопада 2024
24.
Сіряк Світлана Віталіївна
23 листопада 2024
25.
Приходько Інна Валентинівна
23 листопада 2024
26.
Буймиструк Вікторія Василівна
23 листопада 2024
27.
Ненчинська Леся Валентинівна
23 листопада 2024
28.
Сапальчук Ірина Володимирівна
23 листопада 2024
29.
Решетник Валентина Юріївна
23 листопада 2024
30.
Мандік Наталія Вікторівна
23 листопада 2024
8225
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 76 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.