№22/236716-еп
Присвоєння звання "Героя України (посмертно)"
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 07 листопада 2024
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області.
Народився в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни, Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та, на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав, прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Владислав віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни, Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та, на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав, прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Владислав віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Харитонова Мирослава Михайлівна
23 листопада 2024
2.
Коваль Світлана Володимирівна
23 листопада 2024
3.
Драганчук Оксана Іванівна
23 листопада 2024
4.
Микитюк Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
5.
Климик Тетяна Степанівна
23 листопада 2024
6.
Пйонтик Олена Володимирівна
23 листопада 2024
7.
Діденко Альона Романівна
23 листопада 2024
8.
Шклярук Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
9.
Єльченко-Лобовська Анжела Сергіївна
23 листопада 2024
10.
Комовци Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
11.
Мельник Леся Михайлівна
23 листопада 2024
12.
Яцун Віталіна Вячеславівна
23 листопада 2024
13.
Шарко Вікторія Михайлівна
23 листопада 2024
14.
Сухиненко Людмила Вікторівна
23 листопада 2024
15.
Асауленко Тамара Володимирівна
23 листопада 2024
16.
Кривонденченкова Тетяна Віталіївна
23 листопада 2024
17.
Штембуляк Ольга Феодосіївна
23 листопада 2024
18.
Будункова Марина Сергіївна
23 листопада 2024
19.
Щербина Анастасія Юріївна
23 листопада 2024
20.
Олекшій Ірина Михайлівна
23 листопада 2024
21.
Іванова Наталія Миколаївна
23 листопада 2024
22.
Кочубей Олена Миколаївна
23 листопада 2024
23.
Іпатова Маріанна Йожефівна
23 листопада 2024
24.
Каптьол Альона Іванівна
22 листопада 2024
25.
Голяк Вячеслав Олексійович
22 листопада 2024
26.
Рубан Ольга Юріївна
22 листопада 2024
27.
Іванов Владислав Вікторович
22 листопада 2024
28.
Дорош Світлана Григорівна
22 листопада 2024
29.
Шевченко Валентина Василівна
22 листопада 2024
30.
Мінаєв Ілля Євгенович
22 листопада 2024
1444
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 76 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.