Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату ШЕВЧЕНКО Володимиру Вікторовичу!

Шановний Пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) за бездоганне виконання військових обов'язків, за сміливість та мужність хороброму захисникові нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ, водієві 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини А4706 (окремий штурмовий батальйон Української Добровольчої Армії «АРЕЙ») солдатові Володимиру ШЕВЧЕНКУ, 31.10.1979 року народження, жителю с. Кровне Сумського району Сумської області.
Військовослужбовець заслуговує з честю нести найвище Державне звання «Герой України» (посмертно).
Говорив, що йде захищати Батьківщину не задля нагород, високих звань чи слави, а заради миру, справедливості. Він був відважним, ніколи не скаржився на біль чи втому.
Володимир був людиною слова, чесним, справедливим та надійним. Виконуючи бойові завдання, виявляв силу духу та непохитність.
З початку повномасштабного вторгнення Володимир ШЕВЧЕНКО разом з односельцями перешкоджав подальшому просуванню колон російської техніки в селі Кровному. З часом доєднався до Миколаївської ДФТГ №3.
2 травня 2024 року добровільно розпочав військову службу в Збройних силах України.
З честю та гідністю, разом із побратимами, боронив цілісність нашої держави, поблизу н.п. Зелене Поле на кордоні Дніпропетровської та Донецької області. Незважаючи на спеціальність водія – особисто виявив бажання та брав участь у бойових діях у складі штурмової піхотної групи, на Запорізькому напрямку (н.п. Мирне).
Під час штурмових дій на Запорізькому напрямку отримав перше бойове поранення – акубаротравму: в районі лісосмуги поблизу н.п. Мирне Запорізької області, ворог здійснив удар із застосуванням FPV-дрону.

Після нетривалого лікування та відпустки військовослужбовець знову повернувся на фронт, цього разу на Курський напрямок.
Він керував броньованим автомобілем «Козак», яким підвозив особовий склад, бойові комплекті, зброю до лінії зіткнення, а, повертаючись назад, евакуював поранених побратимів. Під час чергового виїзду 18 серпня 2024 року біля населеного пункту плєхово курської області (рф), внаслідок влучання ворожого баражуючого боєприпасу «Ланцет» водій 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти окремого штурмового батальйону «АРЕЙ» солдат ШЕВЧЕНКО Володимир Вікторович отримав поранення несумісне з життям.
Володимир мав повагу й авторитет, був справжнім, вправним воїном, щирим, відвертим, надійним товаришем, намагався в усьому допомогти.
Донька пишається своїм Батьком, мати - сином, а сестра - братом.
Він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів та побратимів, тому що віддав своє життя за вільну Україну та мир. Справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду: Герой України (посмертно).
Слава Герою України!
Слава Україні!