ПРОШУ ПРИСВОЇТИ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) МОГО ЧОЛОВІКА РАДІЦУ ДМИТРА ДМИТРОВИЧА 26.09.1995 року народження

Прошу присвоїти звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) МОГО ЧОЛОВІКА РАДІЦУ ДМИТРА ДМИТРОВИЧА 26.09.1995 року народження який віддав своє життя за Незалежність України 10.07.2024.
Дмитро народився в Молдові, ще будучи малим дитям переїхали з мамою до Херсонщини в село Добропілля, Голопристанського району де і проживав до 20 років потім зустрів дружину та переїхав до неї в селище Вишневе, там і проживав до повномасштабного вторгнення.
Після повномаштабного вторгнення Селище Вишневе Скадовського району з першого дня було в окупації, де жити стало нестерпно під постійним тиском окупантів. Через пів року Дмитро з родиною виїхали на підконтрольну територію України, дорога була не легкою але подолавши її Дмитро з родиною зупинилися в Чернівецькій області
з відти і пішов захищати Україну майже два роки чоловік боронив Україну у складі 150 ОКРЕМО РОЗАІДУВАЛЬНО-УДАРНОГО БАТАЛЬЙОНУ військової частини А 4682 був на Запоріжському напрямку де і виконував бойові завдання одне з них це коли Дмитро і його група місяць тримали 2 посадки північніше Роботине. І вороги перші 3 доби невпинно намагались штурмувати Дмитро був у складі п'ятірки, яка перший тиждень навіть не спала. Він мав змогу там не бути, але був з хлопцями.
Це було з 10 по 17 липня 2023 року.
За цей героїчний вчинок Дмитра Ногородили відзнакою червоний хрест від Залужного і Грамотами від Командувача оперативно стратегічного угрупування війск "ТАВРІЯ"
бригадного генерала Олександра Тарнавського.
Після Запоріжжя їхній батальйон відправили на Донецький напрямок
Виконував бойові завдання в Авдіївкі з 21.01.24 року по 01.02.24 року разом з своїми побратимами тримали оборону на 360 градусів зайшовши в глиб сірої зони показавши свою відвагу та мужність тримали всі ці дні оборону проти значної кількості ворога. Потім вийшов з позиції і продовжив виконувати завдання як пілот дрона прикриваючи своїх побратимів зверху, нищив ворога за допомогою скидів поки хлопці тримали оборону всі ці дні.... Після Авдіївки в подальшому виконував бойові завдання як пілот дрона виявляв та нищив ворога за допомогою скидів на таких напрямках як Новобахмутівка, Очеретине, та інших Покровських та Авдіївських напрямках де ворог намагався прорвати лінії оборони...
Завжди приходив на допомогу своїм побратимів ніколи не відмовляв в допомозі...
Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Елизаветівка Покровського району Донецької області 10.07.2024 серце Дмитра зупинилося від ворожих обстрілів по їх позиції.
У Дмитра залишилась дружина донька і син якого Дмитро не встиг побачити так як син народився після трагедії
Мій покійний чоловік був неймовірною людиною з доброю і світлою душею і мужнім воїном який по при все не залишав побратимів і не міг залишатися осторонь будь яких справ не відмовлявся від будь яких бойових завдань знаючи що це може бути останній вихід.
ДМИТРО ЗАСЛУГОВУЄ НА ЦЕ ЗВАННЯ.