Шановний пане Президент!
Від імені усієї нашої родини, друзів та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодому захиснику нашої країни, старшому солдату, старшому стрільцю – оператору, драйверу в/ч А7354 Збройних сил України Гриценко Богдану Сергійовичу 10.12.2001 р. н. (позивним "Ісус"), який народився в місті Вознесенськ, Миколаївської області.
З початком повномасштабного вторгнення Богдан не вагаючись та не зважаючи на свій вік, прийняв одне з найважливіших рішення в своєму житті і пішов добровольцем захищати нашу Державу. На той час він був студентом педагогічного університету Ім. Сухомлинського в м. Миколаєві, мріяв стати педагогом та навчати дітей. Місцеве ТРО з початку не приймали його в свої ряди, вказуючи на те, що йому було лише 20 років, але наполегливість мого брата та бажання захищати рідну землю зробили свою справу і Богдан став до лав 123 бригади, 188 батальйону.
Богдан все життя відрізнявся своїм наполегливим характером та лідерськими якостями.
Свій бойовий шлях він розпочав з активної участі у обороні міста Миколаїв, за що отримав відзнаку.
Коли місто Херсон було звільнено від окупаційних військ ворога, він разом зі своєю бригадою був передислокований в Херсоньку область на правий берег Дніпра, де до останнього свого подиху мужньо боровся з ворогом України, і врятував життя декількам своїм побратимам.
Його побратими та командир характеризували Богдана, як справжнього воїна, мужнього, відважного та сміливого. Він завжди хотів бути максимально корисним для армії. Був щирим, відвертим, надійним товаришем. До всіх поставлених завдань відносився старанно, сумлінно та відповідально. Постійно рвався вперед і не бажав відсиджуватися за спинами побратимів. Любив життя та найбільше за все він любив Україну.
На жаль, 29.12.2023 року в н.п. Кринки Херсонської області при виконанні бойового завдання - евакуації військових ЗСУ, попавши під мінометний обстріл ворога, мій брат загинув.
Нагороджений:
- відзнакою Президента України «За оборону України». Указом ПУ від 05.08.2022 року N559/2022;
- орденом «За мужність» 3 ступеня від 26.03.2024 року №184;
- «Відзнакою командира 188 БО ТрО» від 28.07.2023 року №330;
- почесною відзнакою «За оборону Миколаєва» від 20.06.2024 року №164р;
- нагрудним знаком «Гідність та честь» від 23.05.2024 року №178;
- хрестом Святого Миколая від 16.10.2024 року №655;
Я пишаюсь своїм братом - Героєм. Він боронив не тільки Україну, а й свою родину від поганих новин, ніколи не скаржився на свою службу, навіть у найважчі часи завжди підбадьорював і був усміхнений, завжди вірив в ЗСУ, український народ і нашу Перемогу і жодного разу Богдан не пожалкував, що прийняв для себе таке непросте і небезпечне рішення. Бо для нього, захищати свою країну було більше ніж обов’язок: любов до своєї Батьківщини, ось що по справжньому надавало йому сил і було сильніше страху за життя.
Він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав найцінніше - своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій.
Йому тепер назавжди 22.
Просимо присвоїти Гриценку Богдану Сергійовичу найвище почесне звання Держави Герой України (посмертно).
Ця петиція – найменше, що можна зробити для вшанування його пам’яті.
Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув щоб ми жили.
Уклін та вічна пам’ять всім загиблим!
Слава Україні!