№22/236918-еп
Шановний пане Президенте України! Від імені доньки загиблого воїна Якуніна Костянтина Михайловича, я звертаюся до Вас з проханням присвоїти йому звання Героя України (посмертно). Нажаль,це вже друга петиція. Мій батько віддав своє життя, захищаючи нашу Батьківщину, і заслуговує на найвищу державну відзнаку.
Автор (ініціатор): Волкова Катерина Костянтинівна
Дата оприлюднення: 11 листопада 2024
Якунін Костянтин Михайлович, народився 14 вересня 1971р. Він був люблячим чоловіком, найкращим батьком,добрим дідусем,онуком та вірним другом. У нашій родині він завжди був опорою, прикладом мужності та любові до рідних і близьких. Він беззаперечно віддавав своє серце та душу кожному, хто потребував допомоги, та завжди стояв на захисті справедливості.
Віт слів побратимів,був надійним побратимом. Завжди був чуйний та вірним.
Допомагав у скрутні часи.
Він був справжнім патріотом, шанував нашу Батьківщину,любив наші традиції та звичаї.Пішов захищати Україну ,наші землі, незважаючи на своє здоров'я, без усяких вагань.
Якунін Костянтин Михайлович,був призваний у травні 2024 року, перебуваючи у військовій частині А1890.
Пройшовши повністю навчання штурмовиком, був відряджений солдат з номеру обслуги 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової
частини А2960 до військової частини А1619.
З метою виконання бойового завдання.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, він мужньо виконував свої військові обов’язки.
На жаль, 28 липня 2024 року мій батько загинув, захищаючи нашу землю біля населеного пункту Невельське, Покровського району на Донеччині.
Якунін Костянтин Михайлович під час виконання обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Батьківщини ,незалежності та територіальної цілісності України, його життя було віддано. Отримав вибухову траму в наслідок військових дій,несумісну з життям.
Він завжди залишиться в наших серцях як герой, що боронив Україну від ворога.
І людиною з великим,добрим серцем та чистою душею.Навіки,найкращим чоловіком для моєї матері Якуніної Альони Миколаївни,яка лишилася вдовою.
І дідусем,яким досі йдучи його онук,бачивши фото свого героя.
Плаче та питає коли він повернеться.
Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути ще раз петицію та присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батькові, Якуніну Костянтину Михайловичу, за його героїчний подвиг та самовіддану службу нашій Батьківщині. Його відвага та самопожертва мають бути відзначені на найвищому рівні, аби пам’ять про нього завжди жила в серцях українців.
З повагою
Волкова Катерина Костянтинівна
Донька, вірного солдата своїй Батьківщині,Якуніна Костянтина Михайловича.
Віт слів побратимів,був надійним побратимом. Завжди був чуйний та вірним.
Допомагав у скрутні часи.
Він був справжнім патріотом, шанував нашу Батьківщину,любив наші традиції та звичаї.Пішов захищати Україну ,наші землі, незважаючи на своє здоров'я, без усяких вагань.
Якунін Костянтин Михайлович,був призваний у травні 2024 року, перебуваючи у військовій частині А1890.
Пройшовши повністю навчання штурмовиком, був відряджений солдат з номеру обслуги 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової
частини А2960 до військової частини А1619.
З метою виконання бойового завдання.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, він мужньо виконував свої військові обов’язки.
На жаль, 28 липня 2024 року мій батько загинув, захищаючи нашу землю біля населеного пункту Невельське, Покровського району на Донеччині.
Якунін Костянтин Михайлович під час виконання обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Батьківщини ,незалежності та територіальної цілісності України, його життя було віддано. Отримав вибухову траму в наслідок військових дій,несумісну з життям.
Він завжди залишиться в наших серцях як герой, що боронив Україну від ворога.
І людиною з великим,добрим серцем та чистою душею.Навіки,найкращим чоловіком для моєї матері Якуніної Альони Миколаївни,яка лишилася вдовою.
І дідусем,яким досі йдучи його онук,бачивши фото свого героя.
Плаче та питає коли він повернеться.
Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути ще раз петицію та присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батькові, Якуніну Костянтину Михайловичу, за його героїчний подвиг та самовіддану службу нашій Батьківщині. Його відвага та самопожертва мають бути відзначені на найвищому рівні, аби пам’ять про нього завжди жила в серцях українців.
З повагою
Волкова Катерина Костянтинівна
Донька, вірного солдата своїй Батьківщині,Якуніна Костянтина Михайловича.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Балабух Ірина Василівна
11 лютого 2025
2.
Коваленко Михайло Іванович
11 лютого 2025
3.
Бондаренко Марта Романівна
11 лютого 2025
4.
Самчук Любов Миколаївна
11 лютого 2025
5.
Корусь Оксана Миколаївна
11 лютого 2025
6.
Хвойницька Наталія Яківна
11 лютого 2025
7.
Лобода Віталій Володимирович
11 лютого 2025
8.
Лященко Анна Василівна
11 лютого 2025
9.
Кацуба Дмитро Олександрович
11 лютого 2025
10.
Малик Марія Вікторівна
11 лютого 2025
11.
Єрьоменко-Астаф'єва Ганна Андріївна
11 лютого 2025
12.
Сновальова Любов Миколаївна
11 лютого 2025
13.
Голубєва Ілона Валентинівна
11 лютого 2025
14.
Багрінець Леся Анатоліївна
11 лютого 2025
15.
Карпенко Алла Володимирівна
11 лютого 2025
16.
Козиняк Надія Олегівна
11 лютого 2025
17.
Михалюк Ярослав Олегович
11 лютого 2025
18.
Листопад Олена Юхимівна
11 лютого 2025
19.
Чикалюк Наталія Анатоліївна
11 лютого 2025
20.
Грозова Марія Миколаївна
11 лютого 2025
21.
Арсень Наталія Вікторівна
11 лютого 2025
22.
Бариляк Мирослава Іванівна
11 лютого 2025
23.
Трофимчук Юлія Ігорівна
11 лютого 2025
24.
Фесюк Зоя Миколаївна
11 лютого 2025
25.
Герман Ірина Григорівна
11 лютого 2025
26.
Дуляницька Леся Степанівна
11 лютого 2025
27.
Молчанова Світлана Михайлівна
11 лютого 2025
28.
Усова Анна Сергіївна
11 лютого 2025
29.
Мудра Віталія Ігорівна
11 лютого 2025
30.
Качурець Мар'яна Іванівна
11 лютого 2025