Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас з проханням підтримати петицію про присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю Збройних Сил України головному сержанту – командиру гармати артилерійського дивізіону добровольцю Пушкалову Андрію Миколайовичу, за його мужність та заслуги перед українською державою.
Пушкалов Андрій народився 28.05.1994 р. у селищі Миропільське, Сумської області, у родині робітників. Більшу частину свого життя прожив у смт Угроїди, Сумської області. У перші дні повномасштабного вторгнення, коли війська агресора проходили повз населений пункт Угроїди, Андрій на початку квітня 2022 року одним із перших добровільно став на захист України, бо щиро вірив в її перемогу до останнього.
Андрій захищав нашу Батьківщину у лавах 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А 7014), проявив незламну мужність, патріотизм та самовідданість у виконанні своїх військових обов’язків.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, із честю та гідністю, мужньо виконуючи військовий обовʼязок, Андрій загинув в бою 7-го вересня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Новомихайлівка, Донецької області, де точилися найзапекліші бої.
За весь період військової служби Андрій гідно виконував бойові завдання на багатьох напрямках, серед яких: Чернігівський, Вугледарський, Слов'янський, Харківський, Лиманський. Виконуючи бойові завдання, на його рахунку не один десяток знищеної та підбитої ворожої техніки; ліквідованої та пораненої живої сили противника. Андрій з побратимами неодноразово потрапляв у скрутне становище, але завжди допомагав, ризикуючи власним життям, витягував їх з під обстрілу.
За героїзм та мужність у боротьбі з ворогом Андрія неодноразово було відзначено командуванням:
- почесною грамотою “За старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків, проявлену наполегливість під час захисту територіальної цілісності та незалежності України в умовах російської агресії та з нагоди Дня Соборності України”;
- орденом "За мужність та відвагу";
- знаком "За зразкову службу";
- медаллю “Учасник бойових дій”.
"Андрій пройшов короткий шлях у своєму житті, але він показав, як людина може змінюватись за короткий час. Так, це реалії військового життя: тут все стає на свої місця, знімаються маски і людина показує себе: характер, силу волі, мужність. Ці якості, в повній мірі, були в ньому. Він зміг з простого хлопця за короткий час стати командиром. Вести за собою, показувати, що можливо стати хорошим спеціалістом в своїй справі. Саме головне, Андрій це робив сам і всі бачили як він змінювався. Саме своїм прикладом Андрій спонукав інших до змін. Він з розумінням ставився до людей у яких є слабкості, і те що їм з ними важко справлятися, але Андрій знав підхід до таких хлопців. Вони тримались свого командира, йому довіряли своє життя", — наголосив командир батальйону.
Побратими та друзі згадують його як вірного друга, справжнього та безстрашного воїна, який не знав страху перед ворогом, завжди був готовий прийти на допомогу. Всі хто знав Андрія, говорять, що такі добрі, щирі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Війна забирає найкращих.
Андрій з честю виконував свій обовʼязок захисника України й до останнього подиху був вірним присязі українському народові. Андрієві тепер назавжди 30, він віддав найцінніше за нас із Вами, за вільну Україну та мир — своє життя, маючи ще стільки планів на майбутнє та нездійснених мрій. Для всіх, він був і є справжнім Героєм України.
Вічна памʼять і слава всім, хто віддав життя за Україну!
Доземний уклін та шана Герою! Слава Україні!