№22/237282-еп
Присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Сил Спеціальних Операцій військової частини А3199 лейтенанту Цуду Дмитру Васильовичу (позивний ДУЦ).
Автор (ініціатор): Яровий Володимир Олександрович
Дата оприлюднення: 18 листопада 2024
Шановний пане Президенте! Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України посмертно військовослужбовцю Збройних Сил України, відважному воїну, який стояв на захисті суверенної, незалежної держави,командиру групи 73 окремого центру Сил Спеціальних Операцій імені Збройних Сил України Цуду Дмитру Васильовичу!
22 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув Дмитро Цуд з позивним (ДУЦ),лейтенант,командир групи спеціального призначення.
Народився 30 квітня 2003 року в місті Носівка Чернігівської області.
Після 7-го класу залишив школу та вступив у НОК Київського ліцею ім. Івана Богуна де відмінно навчався та виконував обовʼязки командира відділення.
Згодом продовжив навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Перебував на посаді головного сержанта роти був взірцем для товаришів-ліцеїстів та користувався авторитетом в офіцерів.Ліцеїстом здійснював стрибки з парашутом. З тринадцяти років повʼязав життя з службою,та розумів необхідність карбування нової офіцерської еліти.
По закінченню Київського військового ліцею ім. Івана Богуна вступив до Військової академії (м. Одеса) де почав шлях становлення офіцера- спецпризначення.
Під час навчання був мудрим воїном,за яким тягнулись люди.
Неодноразово приймав участь в міжнародних навчаннях,здійснив понад 30 стрибків з парашутом зі зброєю та спорядженням. Йшов до своєї цілі,завжди знав чого хоче досягнути в житті.
Справжній фанат,фахівець свого ремесла-оемесла спецпризначення,якому він і присвятив третину свого життя- та все своє свідоме доросле життя.
Завжди брав на себе всю відповідальність, і йшов першим на завдання,у бій.
Це був справжній професіонал своєї справи.
Він ніколи не піддавався емоціям,завжди зберігав холодний розум.
Ніколи і нікого він би не залишив у біді,і він завжди старався допомагати людям.
Без жодної користі,просто брав і робив.Крім війни,він був людиною честі.Це чоловік,який завжди відповідав за свої слова та вчинки,завжди дотримував своє слово.
Дмитро був надзвичайно справедливим,сміливим,благородним воїном та людиною,Про нього можна писати книгу.
Це справжній Герой,який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна памʼять. Слава Україні!
22 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув Дмитро Цуд з позивним (ДУЦ),лейтенант,командир групи спеціального призначення.
Народився 30 квітня 2003 року в місті Носівка Чернігівської області.
Після 7-го класу залишив школу та вступив у НОК Київського ліцею ім. Івана Богуна де відмінно навчався та виконував обовʼязки командира відділення.
Згодом продовжив навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Перебував на посаді головного сержанта роти був взірцем для товаришів-ліцеїстів та користувався авторитетом в офіцерів.Ліцеїстом здійснював стрибки з парашутом. З тринадцяти років повʼязав життя з службою,та розумів необхідність карбування нової офіцерської еліти.
По закінченню Київського військового ліцею ім. Івана Богуна вступив до Військової академії (м. Одеса) де почав шлях становлення офіцера- спецпризначення.
Під час навчання був мудрим воїном,за яким тягнулись люди.
Неодноразово приймав участь в міжнародних навчаннях,здійснив понад 30 стрибків з парашутом зі зброєю та спорядженням. Йшов до своєї цілі,завжди знав чого хоче досягнути в житті.
Справжній фанат,фахівець свого ремесла-оемесла спецпризначення,якому він і присвятив третину свого життя- та все своє свідоме доросле життя.
Завжди брав на себе всю відповідальність, і йшов першим на завдання,у бій.
Це був справжній професіонал своєї справи.
Він ніколи не піддавався емоціям,завжди зберігав холодний розум.
Ніколи і нікого він би не залишив у біді,і він завжди старався допомагати людям.
Без жодної користі,просто брав і робив.Крім війни,він був людиною честі.Це чоловік,який завжди відповідав за свої слова та вчинки,завжди дотримував своє слово.
Дмитро був надзвичайно справедливим,сміливим,благородним воїном та людиною,Про нього можна писати книгу.
Це справжній Герой,який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна памʼять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пилипенко Михайло Миколайович
30 січня 2025
2.
Оплачко Ольга Іванівна
30 січня 2025
3.
Карповець-Шевченко Віра Петрівна
30 січня 2025
4.
Теслюк Юлія Сергіївна
30 січня 2025
5.
Грачук Ірина Олександрівна
30 січня 2025
6.
Єрохіна Христина Володимирівна
30 січня 2025
7.
Іщик Аліна Володимирівна
30 січня 2025
8.
Магочій Світлана Юріївна
30 січня 2025
9.
Романова Юлія Олександрівна
30 січня 2025
10.
Матвійчук Аліна Віталіївна
30 січня 2025
11.
Цуркан Діна Михайлівна
29 січня 2025
12.
Алімова Анна Миколаївна
29 січня 2025
13.
Возняк Юрій Ярославович
29 січня 2025
14.
Тихомирова Ірина Валеріївна
29 січня 2025
15.
Демченко Тетяна Володимирівна
29 січня 2025
16.
Чегіль Наталія Олександрівна
29 січня 2025
17.
Жорнікова Інеса Олексіївна
29 січня 2025
18.
Кубко Назміє Назімівна
29 січня 2025
19.
Скляр Тетяна Олегівна
29 січня 2025
20.
Борисенко Олександр Сергійович
29 січня 2025
21.
Василюк Валентина Григорівна
29 січня 2025
22.
Касинець Тетяна Миколаївна
29 січня 2025
23.
Буравська Оксана Іванівна
29 січня 2025
24.
Горбалюк Ігор Євгенійович
29 січня 2025
25.
Бубир Інна Вікторівна
29 січня 2025
26.
Мілютін Ігор Дмитрович
29 січня 2025
27.
Григор'єва Валерія Сергіївна
29 січня 2025
28.
Камінецький Роман Михайловаич
29 січня 2025
29.
Тишко Галина Петрівна
29 січня 2025
30.
Лисенко Ольга Олександрівна
29 січня 2025