№22/237402-еп
ПРОСИМО ПРИСВОЇТИ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) Легкому Ігорю Володимировичу
Автор (ініціатор): Легка Анастасія Ігорівна
Дата оприлюднення: 20 листопада 2024
Шановний Володимире Олександровичу!
Ми, сім’я Легкого Ігоря Володимировича, звертаємося до Вас із глибоким проханням – вшанувати пам’ять нашого батька, чоловіка та відданого захисника України, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Ігор Володимирович Легкий народився 18 вересня 1974 року у місті Львові. Протягом свого життя він був уособленням доброти, чесності, справедливості та цілеспрямованості. Він завжди боровся за правду і не залишався осторонь, коли хтось потребував допомоги.
Служба Україні була сенсом його життя. Підполковник внутрішньої служби, у 1995–2015 роках він проходив службу в Міністерстві внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України. Обіймав посаду начальника Львівського територіального відділу внутрішньої безпеки та протидії корупції. У 2015 році вийшов на пенсію за вислугою років. Однак спокійне життя було для нього неважливим, коли Батьківщина потребувала захисту.
У 2020 році, за власним бажанням, Ігор підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила. Він зустрів початок повномасштабного вторгнення рф на передовій, борючись за свободу України. У червні 2022 року він став командиром стрілецького відділення
103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки Харківщини, Донеччини та Луганщини. У надзвичайно складних умовах він проявляв героїзм: рятував поранених побратимів, забирав тіла загиблих із поля бою, не зважаючи на смертельну небезпеку.
25 травня 2023 року Ігор загинув під час виконання бойового завдання у Лимані Першому, Куп’янського району, Харківської області. Йому було 48 років. Поховали його на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань. У нього залишилися дружина та двоє дітей, які щодня несуть біль втрати, але водночас горді за подвиг свого рідного.
Ігор Володимирович Легкий до останнього подиху залишився вірним присязі, захищаючи нашу землю. Його жертовність і відвага є прикладом для кожного українця.
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Ігорю Володимировичу Легкому звання Героя України (посмертно), адже його життя і смерть були віддані нашій державі та її майбутньому.
З глибокою повагою та надією,
сім’я Легкого
Слава Україні!
Ми, сім’я Легкого Ігоря Володимировича, звертаємося до Вас із глибоким проханням – вшанувати пам’ять нашого батька, чоловіка та відданого захисника України, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Ігор Володимирович Легкий народився 18 вересня 1974 року у місті Львові. Протягом свого життя він був уособленням доброти, чесності, справедливості та цілеспрямованості. Він завжди боровся за правду і не залишався осторонь, коли хтось потребував допомоги.
Служба Україні була сенсом його життя. Підполковник внутрішньої служби, у 1995–2015 роках він проходив службу в Міністерстві внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України. Обіймав посаду начальника Львівського територіального відділу внутрішньої безпеки та протидії корупції. У 2015 році вийшов на пенсію за вислугою років. Однак спокійне життя було для нього неважливим, коли Батьківщина потребувала захисту.
У 2020 році, за власним бажанням, Ігор підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила. Він зустрів початок повномасштабного вторгнення рф на передовій, борючись за свободу України. У червні 2022 року він став командиром стрілецького відділення
103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки Харківщини, Донеччини та Луганщини. У надзвичайно складних умовах він проявляв героїзм: рятував поранених побратимів, забирав тіла загиблих із поля бою, не зважаючи на смертельну небезпеку.
25 травня 2023 року Ігор загинув під час виконання бойового завдання у Лимані Першому, Куп’янського району, Харківської області. Йому було 48 років. Поховали його на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань. У нього залишилися дружина та двоє дітей, які щодня несуть біль втрати, але водночас горді за подвиг свого рідного.
Ігор Володимирович Легкий до останнього подиху залишився вірним присязі, захищаючи нашу землю. Його жертовність і відвага є прикладом для кожного українця.
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Ігорю Володимировичу Легкому звання Героя України (посмертно), адже його життя і смерть були віддані нашій державі та її майбутньому.
З глибокою повагою та надією,
сім’я Легкого
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бобчук Мар'яна Юріївна
20 лютого 2025
2.
Щербакова Наталія Вікторівна
20 лютого 2025
3.
Шалай Владислава Володимирівна
20 лютого 2025
4.
Іванчук Тетяна Вікторівна
20 лютого 2025
5.
Бережна Тетяна Володимирівна
20 лютого 2025
6.
Кравченко Олена Іванівна
20 лютого 2025
7.
Плекан Марія Романівна
20 лютого 2025
8.
Брага Наталія Вікторівна
20 лютого 2025
9.
Сампрух Наталія Вікторівна
20 лютого 2025
10.
Кучерява Надія Олександрівна
20 лютого 2025
11.
Кирильчук Людмила Віталіївна
20 лютого 2025
12.
Кобзєва Лілія Дмитрівна
20 лютого 2025
13.
Беспала Людмила Степанівна
20 лютого 2025
14.
Місюра Тетяна Володимирівна
20 лютого 2025
15.
Панченко Юлія Олександрівна
20 лютого 2025
16.
Піщела Анастасія Олегівна
20 лютого 2025
17.
Пукач Марія Володимирівна
20 лютого 2025
18.
Загрейчук Христина Володимирівна
20 лютого 2025
19.
Савчин Леся Володимирівна
20 лютого 2025
20.
Юнко Марія Орестівна
20 лютого 2025
21.
Зигун Лілія Володимирівна
20 лютого 2025
22.
Матюшко Аліна Миколаївна
20 лютого 2025
23.
Мілецька Мар'яна Сергіївна
20 лютого 2025
24.
Косякова Інна Сергіївна
20 лютого 2025
25.
Павловська Марина Вячеславівна
20 лютого 2025
26.
Машталяр Оксана Миколаївна
20 лютого 2025
27.
Гирила Діана Миколаївна
20 лютого 2025
28.
Ковальська Наталія Володимирівна
20 лютого 2025
29.
Волчкова Альона Валеріївна
20 лютого 2025
30.
Лазарєва Ірина Яківна
20 лютого 2025