Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно).Старшому солдату,снайперу 2 категорії ,розвіднику,військовослужбовцю 14 бригади військової частини 3028 НГУ ЛЄСНІКУ ОЛЕКСАНДРУ ЮРІЙОВИЧУ (04.01.2000/26.07.2023)

Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно), хороброму захиснику ,гідному сину нашої Батьківщини, моєму чоловіку,ЛЄСНІКУ ОЛЕКСАНДРУ ЮРІЙОВИЧУ 04.01.2000 року народження.
Старший солдат Олександр Лєснік був уродженць Івано-Франківської області, Галицького району, села Маріямпіль. Але після закінчення армійського строкового вишколу у 2019 році залишився у Вінниці де створив свою родину .
З початком повномасштабного вторгнення мій коханий чоловік залишив роботу, дім, сім'ю та поповнив лави ЗСУ. Став на захист суверенітету та цілісності України. Був мобілізований до резервної роти лав військової частини 3008 Національної Гвардії України . Як тільки поступила пропозиція перевестися до бойової частини ,не задумуючись погодився ,та вже 26 квітня 2023 року був переведений у 14 штурмову бригаду «Червона Калина» військової частини 3028 НГУ Західного ОТО .
Олександр хотів бути гідним сином свого батька ,тому і вступив до роти розвідки спеціального призначення штурмової бригади,та за його ж згодою взяв собі також позивний «Єгер»
26 червня 2023 року залишивши свого новонародженого сина, якому виповнилося на той час лише 10 днів.Він пішов гідно відстоювати честь , гідність свого народу,та повернувся на бойові позиції де тривали запеклі бої зі словами :« Я маю повернутись щоб мій син ріс у мирній Україні». У запеклих боях населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області 26 липня 2023 року зазнавши важкого поранення обох нижніх кінцівок та лівої легені Він потрапив до ворожого полону , де і загинув.
10 болючих, важких та нестерпних місяців мій чоловік вважався безвісти зниклим .Ми вірили, молились та сподівалися на його повернення до рідного дому ЖИВИМ ,але отримавши два співпадіння ДНК з рідними - надія обірвалась. 18 травня 2024 року Олександр повернувся до рідних НА ЩИТІ . Де був похований на Алеї Слави міста Вінниці.
Зі слів побратимів, Він був справжнім воїном, безстрашним та відповідальним. Це людина честі та мужності. Для багатьох став зразком незламності та міцності духу. Завжди допомагав усім, хто цього потребував. Мав дуже багато планів, які не встиг, на превеликий жаль, втілити в життя.Олександру назавжди лише 23.Він хотів дати своїй родині спокій та мирне життя, але доля вирішила інакше.
У Захисника залишилася велика родина.
Заради вільної та незалежної України Він віддав найцінніше – своє ЖИТТЯ – та заслуговує найвищої державної нагороди . Просимо розглянути цю петицію та присвоїти звання Героя України нажаль (посмертно), погодити відповідне подання та видати Указ про присвоєння звання Героя України (посмертно),із врученням ордену "Золота зірка" його сину Лєсніку Тимофію Олександровичу .
Лєснік Олександр Юрійович назавжди залишиться Героєм України, люблячим чоловіком, найкращим батьком, гідним сином та братом для своїх рідних, справжнім другом.
Усі герої, які віддали своє життя за Україну, за нас з Вами, заслуговують найвищої вдячності та шани.
Слава Героям України!!!