№22/237766-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату на імʼя Романок Іван Романович

Автор (ініціатор): Філімончук Богдана Володимирівна
Дата оприлюднення: 27 листопада 2024
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романку Івану Романовичу, який загинув 24.04.2024 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

Романок Іван Романович народився 12.08.2002 в місті Бровари. До війни він навчався в Національній академії внутрішніх справ. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов на фронт, щоб захищати свою Батьківщину.


З початку повномасштабного вторгнення, Іван, студент столичної академії внутрішніх справ, одразу приєднався до лав Броварського підрозділу ТрО у складі якого приймав участь в обороні Київщини.

Опісля ТРО Іван перевівся у 2мб 3ОШБр, 06.03.2023 з 16 березня того ж року вже виходив на бойові виходи на Бахмутському напрямку. З травня по вересень приймав безпосередню участь в штурмових та оборонних діях в напрямку Кліщіївки-Андріївки.
де нищив ворога, відбивав та ходив у штурми. У свої 20 років був одним із наймолодших командиром групи (фаєртіму) , разом з якою,звільняв Андріївку Донецької області, за що має нагороду «Залізний хрест».

14 вересня заходив в нп.Андріївка, де через 2 дні орки пішли в штурм кількістю взводу, який вони, власне, відбили.

За кілька місяців до загибелі, Іван перевівся до 93 ОМБр «Холодний Яр», в якій планував працювати на користь Української Нації на посаді головного сержанта роти та готувати особовий склад.

Іван завжди піклувався про своїх побратимів, підлеглих та ніколи не забував про свою сімʼю

Ось деякі його слова:

Що б я не казав стосовно наших варіантів кінця війни, я вірний присязі та своїй нації, а не … (байдужим українцям) і … (нечесній владі), я вірний справжнім українцям, які зі мною сидять в окопі, воюють в артилерії чи на дронах, займаються волонтерством, розвідкою та спецопераціями, військовою промисловістю та економікою, всім тим, хто приймає участь. І який б варіант не був, я буду зі своїми людьми до талого, що б зі мною не сталося.


Зважаючи на вищесказане, прошу Вас присвоїти Романку Івану Романовичу звання Героя України (посмертно).
Вірю, що його подвиг не буде забутий, і він назавжди залишиться в пам'яті українського народу як справжній герой.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Орлецька Євгенія Корніївна
13 грудня 2024
2.
Мостішко Ліліана Петрівна
13 грудня 2024
3.
Паскаль Анастасія Юріївна
13 грудня 2024
4.
Тимченко Юлія Сергіївна
13 грудня 2024
5.
Сімка Ольга Миколаївна
12 грудня 2024
6.
Тамзут Тетяна Володимирівна
12 грудня 2024
7.
Скопик Вікторія Петрівна
12 грудня 2024
8.
Савченко Наталія Станіславівна
12 грудня 2024
9.
Ященко Інна Станіславівна
12 грудня 2024
10.
Каткевич Ганна Валентинівна
12 грудня 2024
11.
Андрієнко Олена Олександрівна
12 грудня 2024
12.
Кардаільська Ганна Олександрівна
12 грудня 2024
13.
Рущак Мирослава Мирославівна
12 грудня 2024
14.
Гера Марія Ігорівна
12 грудня 2024
15.
Антошко Оксана Володимирівна
12 грудня 2024
16.
Іпатова Маріанна Йожефівна
12 грудня 2024
17.
Шемота Вікторія Василівна
12 грудня 2024
18.
Кадикало Марія Ігорівна
12 грудня 2024
19.
Сергійчук Галина Федорівна
11 грудня 2024
20.
Мерзлікіна Тетяна Олександрівна
11 грудня 2024
21.
Гавриліна Ольга Вікторівна
11 грудня 2024
22.
Кук Інна Олегівна
11 грудня 2024
23.
Подофа Інесса Анатоліївна
11 грудня 2024
24.
Руда Лілія Михайлівна
11 грудня 2024
25.
Павленко Наталія Костянтинівна
11 грудня 2024
26.
Линник Валентина Іванівна
11 грудня 2024
27.
Федьо Наталія Іванівна
11 грудня 2024
28.
Ігнатенко Оксана Миколаївна
11 грудня 2024
29.
Артєм'єва Тетяна Ігорівна
11 грудня 2024
30.
Бура Олена Миколаївна
11 грудня 2024
2066
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 77 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.