№22/237766-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату на імʼя Романок Іван Романович

Автор (ініціатор): Філімончук Богдана Володимирівна
Дата оприлюднення: 27 листопада 2024
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романку Івану Романовичу, який загинув 24.04.2024 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

Романок Іван Романович народився 12.08.2002 в місті Бровари. До війни він навчався в Національній академії внутрішніх справ. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов на фронт, щоб захищати свою Батьківщину.


З початку повномасштабного вторгнення, Іван, студент столичної академії внутрішніх справ, одразу приєднався до лав Броварського підрозділу ТрО у складі якого приймав участь в обороні Київщини.

Опісля ТРО Іван перевівся у 2мб 3ОШБр, 06.03.2023 з 16 березня того ж року вже виходив на бойові виходи на Бахмутському напрямку. З травня по вересень приймав безпосередню участь в штурмових та оборонних діях в напрямку Кліщіївки-Андріївки.
де нищив ворога, відбивав та ходив у штурми. У свої 20 років був одним із наймолодших командиром групи (фаєртіму) , разом з якою,звільняв Андріївку Донецької області, за що має нагороду «Залізний хрест».

14 вересня заходив в нп.Андріївка, де через 2 дні орки пішли в штурм кількістю взводу, який вони, власне, відбили.

За кілька місяців до загибелі, Іван перевівся до 93 ОМБр «Холодний Яр», в якій планував працювати на користь Української Нації на посаді головного сержанта роти та готувати особовий склад.

Іван завжди піклувався про своїх побратимів, підлеглих та ніколи не забував про свою сімʼю

Ось деякі його слова:

Що б я не казав стосовно наших варіантів кінця війни, я вірний присязі та своїй нації, а не … (байдужим українцям) і … (нечесній владі), я вірний справжнім українцям, які зі мною сидять в окопі, воюють в артилерії чи на дронах, займаються волонтерством, розвідкою та спецопераціями, військовою промисловістю та економікою, всім тим, хто приймає участь. І який б варіант не був, я буду зі своїми людьми до талого, що б зі мною не сталося.


Зважаючи на вищесказане, прошу Вас присвоїти Романку Івану Романовичу звання Героя України (посмертно).
Вірю, що його подвиг не буде забутий, і він назавжди залишиться в пам'яті українського народу як справжній герой.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Грушко Тетяна Олександрівна
26 грудня 2024
2.
Парнак Валентина Миколаївна
26 грудня 2024
3.
Лук'яненко Інна Олександрівна
26 грудня 2024
4.
Зінченко Юлія Віталіївна
26 грудня 2024
5.
Семенова Олена Львівна
26 грудня 2024
6.
Франко Ірина Іванівна
26 грудня 2024
7.
Нагурна Оксана Василівна
26 грудня 2024
8.
Лебіч Олена Михайлівна
26 грудня 2024
9.
Бугера Галина Сергіївна
26 грудня 2024
10.
Клочай Вікторія Григорівна
25 грудня 2024
11.
Маличкович Неля Степанівна
25 грудня 2024
12.
Коцур Ірина Зіновіївна
25 грудня 2024
13.
Войтович Наталія Ігорівна
25 грудня 2024
14.
Козловська Ольга Георгіївна
25 грудня 2024
15.
Ткаченко Людмила Володимирівна
25 грудня 2024
16.
Цуд Іван Васильович
25 грудня 2024
17.
Павук Вероніка Миколаївна
25 грудня 2024
18.
Підцерковна Олександра Олексіївна
25 грудня 2024
19.
Сухиненко Людмила Вікторівна
25 грудня 2024
20.
Левко Яна Леонідівна
25 грудня 2024
21.
Пашко Оксана Платонівна
25 грудня 2024
22.
Гребенюк Оксана Станіславівна
25 грудня 2024
23.
Перцева Ірина Петрівна
24 грудня 2024
24.
Бережна Поліна Вікторівна
24 грудня 2024
25.
Клімчук Ольга Василівна
24 грудня 2024
26.
Якимович Альона Валеріївна
24 грудня 2024
27.
Осіченко Аліна Ігорівна
24 грудня 2024
28.
Лісоцька Ольга Ігорівна
24 грудня 2024
29.
Поденко Аліна Андріївна
24 грудня 2024
30.
Подковиріна Яна Олександрівна
24 грудня 2024
2344
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 64 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.