Шановний пане Президенте.
Звертаємося до вас у зв’язку з тим, що будучи на військовій службі, маючи вислугу більше 20-25 років, ми - військовослужбовці запасу Збройних Сил України ані за час проходження військової служби, ані після її закінчення вже більше ніж 10 років не маємо власного житла, яке нам належить відповідно до законодавства України.
В той час, коли деякі спритні полковники та генерали отримують по чотири-шість квартир, наші сім’ї проживають у профілакторіях, лазаретах, клубах, казармах, на аеродромах та в лісах, у нежитлових приміщеннях, ремонтуючи їх десятиліттями, щоб самотужки забезпечити своїм сім’ям умови для проживання, мотивуючись обіцянками чиновників МОУ, що ці приміщення будуть переведені в житловий фонд і чекаючи своєї черги на отримання належного житла по двадцять-тридцять і більше років, постійно потерпаючи від свавілля та брехні місцевих князьків-військових та не військових, які за хабарі вручають житло тим, хто з фальшивими документами стає на чергу, а наші документи гублять та видаючи чергові накази, знімають у нас роки перебування на квартирному обліку, тим самим просуваючи своїх людей поперед нас та рапортуючи про черговий розподіл житла. А на відремонтоване нами житло шукають покупців і з спідтишка продають такі будинки місцевим ділкам-бізнесменам, виселяючи з них людей, що вклали туди свої власні кошти та фактично виставляючи їх на вулицю.
Ми не могли роками оформити право на отримання пільг як Ветеранам ЗСУ, як багатодітним, не можемо оформити та отримати субсидію, не можемо без скандалів зареєструвати новонароджених дітей, не можемо оформити на них матеріальну грошову допомогу, та інше. Зате ми можемо ремонтувати водопроводи, каналізацію, дахи та вставляти замість прогнивши дверей та вікон нові за свій кошт, зрізати аварійні дерева та інше, бо ми люди і хочемо жити в людських умовах.
Наші численні звернення до квартирно-ескплуатаційних органів, до Міністерства оборони України, кидаються в довгу шухляду, десятиліттями не мають ніякого руху та призводять виключно тільки до хабарництва серед чиновників, які займаються розподілом житла і провокують порушення прав людини нас і наших сімей та тішаться цим, зневажливо ставлячись до людей, які майже все своє життя присвятили військовій службі та роботі в Збройних Силах України.
Просимо вас:
- взяти під особистий контроль цю справу, в частинах та установах Міністерства оборони України починаючи з 1992 року компетентними працівниками військової прокуратури із обов’язковим залученням активістів - представників безквартирних військовослужбовців запасу військових гарнізонів по всій Україні
- призначити тотальну перевірку документації квартирного обліку,
- визнати факт порушення чинного законодавства - проживання десятиліттями військовослужбовців та членів їх сімей без реєстрації в будинках МОУ,
- визнати факт переобладнання тих будинків за власний кошт в житловий,
- визнати факт умисного не надання статусу житлового будинку фактично житловим будинкам,
та на підставі висновків комісій зробити загальний акт перевірки діяльності відповідальних за житлове забезпечення органів, установ та людей і покарати винних у злісному невиконанні Законів України щодо:
- тривалого незабезпечення належним житлом військовослужбовців запасу та членів їх сімей,
- приховування фактів проживання без реєстрації,
- приховування фактів переобладнання будинків МОУ в житлові за власний кошт проживаючих в них людей,
- узаконити ці факти, виробити у найкоротші терміни відповідну документацію та надати бажаючим проживаючим людям житло в будинках МОУ, які знаходяться поза межами пустуючи військових містечок, решті ж черговикам, які мають відповідні документи щодо тривалого перебування на квартирному обліку більше 20-30 років та звільнені в запас більше 10 років надати негайно житло в місцях здачі житлових будинків по Україні за їх бажанням.
Світлана Назарчук-Лядова (представник військовослужбовців запасу Стрийського гарнізону Львівської області)
12.05.2016 року.