Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату Огірчуку Руслану Ігоровичу

Шановний Пане Президенте!
Звертаємось до Вас з проханням присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) нашому синові, братові, племіннику, мужньому захиснику , справжньому патріоту нашої незалежної Батьківщини, саперу інженерно-саперного відділення, інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти, інженерно-саперного батальйону військової частини А-0853 солдату Огірчуку Руслану Ігоровичу, 05.06.2004 р.н. . жителю с. Черемошного, Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Руслан завжди мріяв стати військовим. І, тому,коли розпочалось повномасштабне вторгнення рф, він рвався поповнити ряди добровольців. Але, так, як йому було лише 17 років його не взяли на службу. Тому, коли Русланові виповнилося 19 років, на наступний день він пішов у військкомат, пройшов медогляд і підписав контракт. І вже 2 липня 2023 року його призвали до лав ЗСУ.
Спочатку проходив навчання в в/ч А-1048. В період з 09.07.2023 р. по 12.08.2023 р. за програмою базової загальної військової підготовки навчався у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії.
Далі ніс службу в в/ч 0853 і отримав спеціальність сапера. Після чого брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту і безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебував на Куп`янському та Донецькому напрямках . Виконував бойові завдання в населених пунктах Часового Яру.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну , її свободу і незалежність, Руслан загинув на полі бою 24 серпня 2024 року в районі Соледарської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
Руслан був молодшою дитиною в сім`ї, був опорою і надією для батьків. Він був добрим , чуйним, люблячим сином, братом, дядьком. Для друзів завжди був душею компанії. Був розумним, веселим, ніколи не відмовляв в допомозі.
Перебуваючи на війні ніколи не відмовлявся виконувати будь-які завдання, поставлені перед ним і його побратимами.(Він був справжнім другом і товаришем).За час, проведений на війні , проявив себе, як відповідальний воїн і справжній побратим, готовий прийти на допомогу.
Перебуваючи в зоні активних бойових дій, Руслан ніколи не скаржився, що йому важко, завжди підтримував і переконував інших , що все буде добре.
Своїми вчинками Руслан довів, що все зробив для нашої вільної і незалежної України. Адже віддав ,без вагань, найцінніше, що мав – своє життя, тому це -Герой, який заслужив кров`ю найвищу державну нагороду – Герой України(посмертно).
Русланові –Герою, який повернувся додому на щиті, назавжди залишилось 20!
Нам всім важко змиритися з цією втратою. Низький уклін та вічна пам`ять нашому захиснику. Хай земля тобі буде лебединим пухом , наш дорогий синку. Ти завжди мріяв стати військовим. Тепер ти назавжди в небесному строю.
Герої вмирають. Вони помирають за нас. Вічна шана всім, хто віддав своє життя за Батьківщину. Слава всім, хто боронить і захищає Україну.
Слава Україні! Героям слава!