Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові Тернавському Віктору Васильовичу 01.12.1991 року народження, старшому матросу, старшому водію розвідувальної роти в/ч А7053. Разом з побратимами боронив цілісність нашої держави та виганяли ворога з населених пунктів в Херсонській області.
Мій чоловік, Тернавський Віктор Васильович загинув 11.10.2024 року під час стрілецького бою з групою ворога в районі залізничного мосту через річку Конка Херсонської області.
Народився в селі Новоолександрівка 01.12.1991 року, Миколаївської області. Після закінчення 11 класів, у 2009 році розпочинає навчатися в Єланецькому ПАЛ. Здобувши професію водія, Віктор був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Після служби займався підприємницькою діяльністю.
Із початком повномасштабного вторгнення мій чоловік без зайвих роздумів долучився до лав Збройних Сил України. Він із честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота, щодо захисту своєї держави. До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині. Віктор завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам... його слово "СВОЇ" прозвучало останнім для побратимів.
Я пишаюсь своїм чоловіком Віктором-Героєм, його мужністю, силою духу. Віктор усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, маючи ще дуже багато планів на життя та нездійснених мрій.
Прошу Вас, пане Президенте, розглянути петицію в знак його відданості та відваги, вшанувавши пам'ять нашого Героя, старшого матроса ТЕРНАВСЬКОГО ВІКТОРА ВАСИЛЬОВИЧА.
Захищав до останнього подиху... назавжди 32.