Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Моряку Сергію Сергійовичу

Прошу присвоїти почесне звання «ГЕРОЙ УКРАЇНИ» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Моряку Сергію Сергійовичу (позивний Моряк) – молодшому сержанту батальйону безпілотних систем «Мара» 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
Сергій Моряк народився і виріс у Кривому Розі, закінчив художню та музичну школу, з дитинства захоплювався східними бойовими мистецтвами. Під час служби в армії його підрозділ потрапив на навчання НАТО в Нідерланди, де українська команда себе добре зарекомендувала.
Певний час працював в морі. Більшу частину життя працював дизайнером на Київщині та в Києві. Був головним редактором друкованих видань про собак. Останнім часом працював провідним дизайнером найбільшого будівельного гіпермаркету, в якому активно розвивав співпрацю між підрозділами. Захоплювався підводною риболовлею, фридайвінгом, дресировкою собак.
Був активним учасником Революції Гідності. Відстоював свободу та справедливість на Майдані.
Сергій став на захист Батьківщини з першого дня повномасштабної війни. Спочатку він був в Фастівському ТРО. Брав участь в організації оборони місцевої громади. Завдяки комунікаційним навичкам Сергія його підрозділ став технічно оснащеним і готовим до бою. Після мобілізації до лав ЗСУ Сергій служив в розвідці 66 бригади. Одними з перших вони почали застосовувати дрони у своїй роботі заради збереження життя людей. Влітку 2023 року був переведений оператором дронів у новостворений підрозділ БПЛА. Працював над розвитком медійності - створив телеграм канал, де активно просував діяльність підрозділу Мара.
Організовував збори та активно співпрацював з волонтерами для забезпечення підрозділу необхідними засобами захисту, екіпіровкою та технікою. Проводив перемовини щодо надання потрібного боєкомплекту. Організував друк на 3D принтерах. Розвивав співробітництво з іншими підрозділами для ефективного нищення ворожої техніки та позицій.
Його настанови не раз рятували життя побратимів під час виконання бойових завдань. Щоразу як відбувалось поранення або загибель побратима, Сергій ініціював нараду, щоб розібрати випадок детально, проаналізувати, аби подібне більше ніколи не вартувало життя чи здоров'я воїнів. Говорив: “На війні вбивають людей, я це розумію. Але я свою місію бачу в іншому: я тут для того, щоб допомагати”.
Постійно був у стані саморозвитку. Це стосувалось і війни, і моральних цінностей. Читав книги з ведення війни, психології. Побратими звертались до нього за психологічною підтримкою. Він допомагав хлопцям розкрити себе, проявити свої таланти, кращі якості. Вірив у силу людей, мотивацію, відданість. Сергій був впевнений, що мотивовані люди зможуть зробити неможливе і працював над тим, щоб надати їм стимул ризикувати життям: мотивував, підтримував, заохочував, надихав. Їдучи на бойові завдання дорогами, які прострілювались ворогом, Сергій співав і у його команди страх відступав, проступала жага до справедливості і свою лють вони виливали на ворога. Його підрозділ функціонував як спрацьований механізм, де побратими підхоплювали задачі один одного, де в пріоритеті були постійне новаторство, динаміка, кураж і в цьому була велика частина заслуги Сергія Моряка. Мара - підрозділ, за яким активно полював ворог, бо він знищував ворога креативно і нещадно. Кожен виїзд на позиції - це було файер шоу у виконанні українських ніндзя.
Сергій говорив: "Ми не йдемо на війну помирати. Ми йдемо воювати за нашу свободу. На нашому боці правда, тому ми обов'язково переможемо".
Сергій був самураєм по життю. Воював ефективно, вдумливо, розважливо. Всюди шукав філософський смисл і знаходив його навіть у пеклі війни. Створював вир життя там, де щодня в повітрі літала смерть. Такі люди, як Сергій, є рушійною силою Перемоги.
Він загинув єдиний під час бойового виїзду 30 серпня 2024 року. Миттєво зрозумівши, що позицію засікли, своїми професійними діями він врятував побратимів під час артилерійського обстрілу і вони отримали лише незначні поранення.
У Сергія залишилась величезна сім’я, яка зветься Україна, за цілісність якої він боровся і віддав своє життя. Сергій Моряк жив як Герой, загинув як Герой і заслуговує бути почесним членом когорти Героїв України.