Шановний Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, лейтенанту, начальнику першого вогневого відділення прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордоного загону імені князя Володимера Великого державної прикордонної служби України Демідонту Ігорю Ігоровичу 20.03.1986р.н., жителю м.Сокаль, Львівськоі області. Призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 10 травня 2022року. 1 травня 2024р. отримав важке поранення внаслідок застосування противником вогневого ураження зі ствольної артилерії по містю розсередження особового складу в районі н.п. Гірник, Донецької області.

Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, лейтенанту, начальнику першого вогневого відділення прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордоного загону імені князя Володимера Великого державної прикордонної служби України Демідонту Ігорю Ігоровичу 20.03.1986р.н., жителю м.Сокаль, Львівськоі області. Призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 10 травня 2022року.
І 5 травня 2024 року в 1:00годині на Світле Свято Воскресіння Грсподнього Господь Бог забрав його душу до себе.Загинув на полі бою, отримавши травми несумісні з життям, н.п.Гірник на Донеччині, залишивши без своєї любові та турботи батьків, дружину, доньку та сина.
Лейтенант Демідонт Ігор Ігорович достойний найвищої державної нагороди - Героя України (посмертно).

Низький уклін, шана, нетлінна памʼять хороброму воїну. Слава Україні!




Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, лейтенанту, начальнику першого вогневого відділення прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордоного загону імені князя Володимера Великого державної прикордонної служби України Демідонту Ігорю Ігоровичу 20.03.1986р.н., жителю м.Сокаль, Львівськоі області. Призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 10 травня 2022року.
1 травня 2024р. отримав важке поранення внаслідок застосування противником вогневого ураження зі ствольної артилерії по містю розсередження особового складу в районі н.п. Гірник, Донецької області. Був доставлений в Центр термічної травми і пластичної хірургії в м. Дніпро, де боролися лікарі за йоого життя три доби. І 5 травня2024р від отриманих травм помер. Лейтенант Демідонт Ігор Ігорович, перебуваючи на вогневій позиції наносив вогневе ураження противнику, мужньо та героїчно виконував свої обов’язки, прикривав вогнем побратимів, його вмілі дії у складі підрозділу зіграли значну роль у знищенні живої сили та техніки ворога.


10 травня2022року був мобілізований у прикордонні війська Великомостівськоі воєнної частини. На початках служби проходив у складі зведеного загону відділу прикордонної служби «Львів-2» у протитанкових військах. Був залучений до бойових дій на Бахмутському напрямку в районі населеного пункту Кліщівка, де стійко і мужньо тримав оборону рідної землі. Незважаючи на власне життя,врятував не одного свого побратима, був вірним другом й найкращим командиром для своїх хлопців.
У 2023році був переведений до 105 прикордоного загону їм. князя Володимира Великого м. Чернігова, де був призначений на посаду начальника першого вогневого відділення прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування. Два рази перебував на Авдіївському напрямку. По приїзду на ротацію осінню 2023року за бойові заслуги був нагородженим почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» та почесною відзнакою начальника 105 прикордоного загону їм.князя Володимира Великого за особисту мужність, героїзм, ініціативу та стійкість,проявлені під час оборони дорученого рубежу, вірність військовій присязі та сумлінне служіння українському народові.
Талановитий та умілий військовослужбовець незважаючи на свою посаду, був другом та братом для своїх хлопців, завжди був поряд з ними на всіх вогневих позиціях, переживав за життя та долю кожного з них.
Демідонт Ігор Ігорович був незламним та вірним сином України, пліч-о-пліч та з року в рік разом зі своїми побратимами боровся за справедливість та цілісність нашої держави. Незважаючи на жорстокі реалії війни залишався добрим та чуйним другом, сином, батьком та чоловіком.Ігор був відданий військовій присязі на вірність українському народові, він - саме той, кого вічно памʼятатимуть, кого шануватимуть і згадуватимуть з сумом та болем у душі.

І 5 травня 2024 року в 1:00годині на Світле Свято Воскресіння Грсподнього Господь Бог забрав його душу до себе.Загинув на полі бою, отримавши травми несумісні з життям, н.п.Гірник на Донеччині, залишивши без своєї любові та турботи батьків, дружину, доньку та сина.
Лейтенант Демідонт Ігор Ігорович достойний найвищої державної нагороди - Героя України (посмертно).

Низький уклін, шана, нетлінна памʼять хороброму воїну. Слава Україні!