№22/238142-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Вергуненку Руслану Петровичу
Автор (ініціатор): Вергуненко Олексій Петрович
Дата оприлюднення: 04 грудня 2024
Шановний Пане Президенте, просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), вірному сину своєї Батьківщини, молодшому лейтенанту групи розвідки штабу загону спеціальної розвідки Вергуненку Руслану Петровичу.
Руслан Петрович народився 23 травня 1977 року у м. Боярка. Після школи здобув освіту в Одеському технікумі нафти і газу та Національному авіаційному університеті, присвятивши більшу частину свого життя роботі в сфері газопостачання як інженер-енергетик. Справжній професіонал, доброзичлива та щира людина, Руслан завжди був готовий підставити плече друзям і допомогти тим, хто потребував підтримки. Його позитив, працьовитість і комунікабельність здобули йому повагу серед колег і знайомих.
Після подій Революції Гідності, не міг стояти осторонь, та у 2016 році добровільно прийняв рішення брати участь в антитерористичній операції (АТО). У складі 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» приймав активну участь у боях біля Попасної, Золотого, Cвітлодарська та інших гарячих точках. У 2019 році після отриманих поранень та контузій був демомібілізований в запас.
З початком повномасштабного вторгнення росії, маючи бойовий досвід, він без вагань став до лав Збройних Сил України. Його підрозділ виконував надскладні, ризиковані завдання, і Руслан, не знаючи страху, брався за найвідповідальніші операції. За оборону Бахмута був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня від Президента України та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Кращий сержант». Крім того, має медалі «За відвагу», «За участь в АТО», «За взірцевість у військовій службі» та інші грамоти та відзнаки.
Руслан Петрович прагнув вдосконалювати свої знання та вміння, тому пройшов підготовку у Центрі підвищення кваліфікації, де став одним із кращих та отримав офіцерське звання. Після навчання повернувся до своєї військової частини А4051, у складі якої виконував бойові завдання на території України та в тилу ворога.
29 жовтня 2024 року Руслан Вергуненко, хоробрий Воїн і незламний патріот, вийшов на своє останнє бойове завдання, з якого повернувся вже на щиті. Ціною власного життя він врятував багатьох побратимів, залишивши по собі невимовний біль і світлу пам'ять у серцях кожного, хто його знав.
Руслан Петрович народився 23 травня 1977 року у м. Боярка. Після школи здобув освіту в Одеському технікумі нафти і газу та Національному авіаційному університеті, присвятивши більшу частину свого життя роботі в сфері газопостачання як інженер-енергетик. Справжній професіонал, доброзичлива та щира людина, Руслан завжди був готовий підставити плече друзям і допомогти тим, хто потребував підтримки. Його позитив, працьовитість і комунікабельність здобули йому повагу серед колег і знайомих.
Після подій Революції Гідності, не міг стояти осторонь, та у 2016 році добровільно прийняв рішення брати участь в антитерористичній операції (АТО). У складі 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» приймав активну участь у боях біля Попасної, Золотого, Cвітлодарська та інших гарячих точках. У 2019 році після отриманих поранень та контузій був демомібілізований в запас.
З початком повномасштабного вторгнення росії, маючи бойовий досвід, він без вагань став до лав Збройних Сил України. Його підрозділ виконував надскладні, ризиковані завдання, і Руслан, не знаючи страху, брався за найвідповідальніші операції. За оборону Бахмута був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня від Президента України та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Кращий сержант». Крім того, має медалі «За відвагу», «За участь в АТО», «За взірцевість у військовій службі» та інші грамоти та відзнаки.
Руслан Петрович прагнув вдосконалювати свої знання та вміння, тому пройшов підготовку у Центрі підвищення кваліфікації, де став одним із кращих та отримав офіцерське звання. Після навчання повернувся до своєї військової частини А4051, у складі якої виконував бойові завдання на території України та в тилу ворога.
29 жовтня 2024 року Руслан Вергуненко, хоробрий Воїн і незламний патріот, вийшов на своє останнє бойове завдання, з якого повернувся вже на щиті. Ціною власного життя він врятував багатьох побратимів, залишивши по собі невимовний біль і світлу пам'ять у серцях кожного, хто його знав.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Карпенко Анна Юріївна
04 березня 2025
2.
Вєтрова Оксана Борисівна
04 березня 2025
3.
Ніжинська Маргарита Леонтіївна
04 березня 2025
4.
Чепак Ольга Семенівна
04 березня 2025
5.
Лонич Ірина Степанівна
04 березня 2025
6.
Пасічник Ганна-Христина Орестівна
04 березня 2025
7.
Дзекелєва Любов Петрівна
04 березня 2025
8.
Клєцова Анна Михайлівна
04 березня 2025
9.
Івашина Лариса Анатоліївна
04 березня 2025
10.
Солтис Тетяна Іванівна
04 березня 2025
11.
Половко Наталія Володимирівна
04 березня 2025
12.
Крисюк Лариса Ярославівна
04 березня 2025
13.
Пітусь Ірина Андріївна
04 березня 2025
14.
Доценко Наталія Володимирівна
04 березня 2025
15.
Гап'як Надія Василівна
04 березня 2025
16.
Візниця Ольга Миколаївна
04 березня 2025
17.
Сідорова Наталія Іванівна
04 березня 2025
18.
Крючкова Тетяна Леонідівна
04 березня 2025
19.
Поліщук Софія Андріївна
04 березня 2025
20.
Шубіна Марина Володимирівна
04 березня 2025
21.
Король Мар'яна Анатоліївна
04 березня 2025
22.
Олійник Наталія Григорівна
04 березня 2025
23.
Кильбасович Оксана Тарасівна
04 березня 2025
24.
Гуржій Павло Павлович
04 березня 2025
25.
Тяпкін Володимир Анатолійович
04 березня 2025
26.
Ісак Цветана Олександрівна
04 березня 2025
27.
Гребенюк Оксана Костянтинівна
04 березня 2025
28.
Лукаш Людмила Анатоліївна
04 березня 2025
29.
Судак Інна Ігорівна
04 березня 2025
30.
Марусяк Оксана Романівна
04 березня 2025