Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію, щодо присвоєння найвищого почесного звання "Герой України" (посмертно) хороброму, мужньому та сміливому захиснику нашої держави, військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому сержанту, бойовому медику 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти 158 батальйону 118 обТрО військової частини А7324 Мар'юку Володимиру Володимировичу.
Народився Володимир у місті Черкаси 26 жовтня 1978 року. У 1994 році закінчив Черкаську загальноосвітню школу І - ІІІ ступенів №4. Після школи навчався у Черкаському вищому професійному училищі №20 і здобув професію електрогазозварника. У 2001 році закінчив Волинський інститут економіки та менеджменту. Відразу почав працювати і в 2003 році одружився. А в 2007 і 2014 роках на світ з'явилися дві донечки - україночки, які й досі чекають свого ріднесенького татка додому.
З перших днів повномасштабного вторгнення, не вагаючись ні хвилинки, взяв зброю до рук і став на захист нашої неньки України. 26.02.2022 року почав службу рядовим солдатом. З 6 липня 2022 року по 3 грудня 2022 року брав участь у бойових діях, перебуваючи на територіях Донецької та Луганської областей. На Донецькому напрямку отримав поранення, але залишився на позиціях і мужньо продовжував боронити позиції. За що в 2023 році був нагороджений медалями “Учасника бойових дій” та “Ветеран війни”та “За військову службу Україні”. 01.03.2023 року отримав звання старший солдат
У цьому ж 2023 році після проходження навчання став бойовим медиком взводу. Завжди прагнув удосконалювати і покращувати свої знання, щоб бути ще кращим у захисті своєї Батьківщини. У 2024 році вирушають на Сумський напрямок і
15.05.2024 року отримує звання молодший сержант.
Мар'юк Володимир Володимирович, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 08.10.2024р. в місті Суми, Зарічного району, Сумської області України внаслідок важких поранень, несумісних з життям, які отримав під час мінометного обстрілу з боку ворога в Курській області, в н. п. Любимівка.
Мар'юку Володимиру Володимировичу назавжди 45 ... Він був справжнім патріотом своєї Батьківщини. За 2 роки і 8 місяців своєї служби жодного разу не був на лікарняному, завжди лікувався на позиціях і мужньо продовжував виконувати свої обов'язки. Не зважаючи ні на свої хвороби, ні на сум за своєю сім'єю та родиною, разом зі своїми побратимами відважно боровся і захищав цілісність нашої держави. Захищав до останнього подиху! Адже завжди хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучий Україні.
Шановний Володимире Олександровичу, просимо відзначити подвиг нашого відважного сина, чоловіка, батька, друга, почесним званням Героя України (посмертно)!
Слава Україні!!!
Героям Слава!!!