№22/238346-еп
Про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) старшому солдату СМОЛЯРУ МИХАЙЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ!
Автор (ініціатор): Сміян Тетяна Василівна
Дата оприлюднення: 09 грудня 2024
Вітаю, Пане Президенте!
Я, дружина загиблого Героя звертаюся до вас від імені нашої сім'ї, батьків загиблого, братів і сестер його друзів та близьких.
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) безстрашному воїну хороброму захиснику Батьківщини старшому солдату СМОЛЯРУ МИХАЙЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, який був водієм першого протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А 7320, загинув 5.11.2024 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Олешня суджанського району Курської області, під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії Російської федерації. Михайло був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. В перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Михайлу назавжди - 30 років. Без батька залишилося двоє діточок, синові 8 років і маленька донечка, якій всього чотири місяці, яка знатиме свого батька тільки у розповідях про нього та по фотографіях.
Михайло віддав найцінніше -своє життя за нас з вами, за вільну Україну, за мир, маючи ще скільки планів та нездійснених мрій. Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм чоловіком, батьком, сином, онуком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду ,,Герой України” (посмертно).
Пане Президенте, від імені дружини, сина,доньки, сестри, батька ,матері,побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно).
Уклін і шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Я, дружина загиблого Героя звертаюся до вас від імені нашої сім'ї, батьків загиблого, братів і сестер його друзів та близьких.
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) безстрашному воїну хороброму захиснику Батьківщини старшому солдату СМОЛЯРУ МИХАЙЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, який був водієм першого протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А 7320, загинув 5.11.2024 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Олешня суджанського району Курської області, під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії Російської федерації. Михайло був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. В перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Михайлу назавжди - 30 років. Без батька залишилося двоє діточок, синові 8 років і маленька донечка, якій всього чотири місяці, яка знатиме свого батька тільки у розповідях про нього та по фотографіях.
Михайло віддав найцінніше -своє життя за нас з вами, за вільну Україну, за мир, маючи ще скільки планів та нездійснених мрій. Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм чоловіком, батьком, сином, онуком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду ,,Герой України” (посмертно).
Пане Президенте, від імені дружини, сина,доньки, сестри, батька ,матері,побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно).
Уклін і шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Вороняк Марія Михайлівна
26 лютого 2025
2.
Русин Сергій Сергійович
26 лютого 2025
3.
Пагу Інна Вікторівна
26 лютого 2025
4.
Корнійчук Анастасія Олександрівна
26 лютого 2025
5.
Щербанюк Марина Володимирівна
26 лютого 2025
6.
Гладких Каріна Геннадіївна
26 лютого 2025
7.
Кутневська Тетяна Сергіївна
26 лютого 2025
8.
Зубець Марія Анатоліївна
25 лютого 2025
9.
Межинська Людмила Здениківна
25 лютого 2025
10.
Химинець Мирослава Ярославівна
25 лютого 2025
11.
Зінченко Валентина Василівна
25 лютого 2025
12.
Коробка Ірина Анатоліївна
25 лютого 2025
13.
Гуріна Ольга Володимирівна
25 лютого 2025
14.
Кирик Надія Володимирівна
25 лютого 2025
15.
Вчорашня Віта Вадимівна
25 лютого 2025
16.
Любич Юлія Олександрівна
25 лютого 2025
17.
Мокрушина Інна Сергіївна
25 лютого 2025
18.
Свиридюк Оксана Миколаївна
25 лютого 2025
19.
Головчак Тетяна Миколаївна
25 лютого 2025
20.
Сенинець Юлія Леонідівна
25 лютого 2025
21.
Велика Поліна Юріївна
25 лютого 2025
22.
Юхновська Галина Вікентіївна
25 лютого 2025
23.
Малярчук Ганна Олександрівна
25 лютого 2025
24.
Хамуляк Ірина Володимирівна
25 лютого 2025
25.
Овраменко Діана Юріївна
25 лютого 2025
26.
Кириченко Каріна Романівна
25 лютого 2025
27.
Солтис Людмила Василівна
25 лютого 2025
28.
Коврига Ірина Володимирівна
25 лютого 2025
29.
Русин Катерина Ігорівна
25 лютого 2025
30.
Шкуропата Світлана Сергіївна
25 лютого 2025