№22/238346-еп
Про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) старшому солдату СМОЛЯРУ МИХАЙЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ!
Автор (ініціатор): Сміян Тетяна Василівна
Дата оприлюднення: 09 грудня 2024
Вітаю, Пане Президенте!
Я, дружина загиблого Героя звертаюся до вас від імені нашої сім'ї, батьків загиблого, братів і сестер його друзів та близьких.
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) безстрашному воїну хороброму захиснику Батьківщини старшому солдату СМОЛЯРУ МИХАЙЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, який був водієм першого протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А 7320, загинув 5.11.2024 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Олешня суджанського району Курської області, під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії Російської федерації. Михайло був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. В перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Михайлу назавжди - 30 років. Без батька залишилося двоє діточок, синові 8 років і маленька донечка, якій всього чотири місяці, яка знатиме свого батька тільки у розповідях про нього та по фотографіях.
Михайло віддав найцінніше -своє життя за нас з вами, за вільну Україну, за мир, маючи ще скільки планів та нездійснених мрій. Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм чоловіком, батьком, сином, онуком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду ,,Герой України” (посмертно).
Пане Президенте, від імені дружини, сина,доньки, сестри, батька ,матері,побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно).
Уклін і шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Я, дружина загиблого Героя звертаюся до вас від імені нашої сім'ї, батьків загиблого, братів і сестер його друзів та близьких.
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) безстрашному воїну хороброму захиснику Батьківщини старшому солдату СМОЛЯРУ МИХАЙЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, який був водієм першого протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А 7320, загинув 5.11.2024 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Олешня суджанського району Курської області, під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії Російської федерації. Михайло був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. В перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Михайлу назавжди - 30 років. Без батька залишилося двоє діточок, синові 8 років і маленька донечка, якій всього чотири місяці, яка знатиме свого батька тільки у розповідях про нього та по фотографіях.
Михайло віддав найцінніше -своє життя за нас з вами, за вільну Україну, за мир, маючи ще скільки планів та нездійснених мрій. Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм чоловіком, батьком, сином, онуком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду ,,Герой України” (посмертно).
Пане Президенте, від імені дружини, сина,доньки, сестри, батька ,матері,побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно).
Уклін і шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Фісюн Оксана Юріївна
26 грудня 2024
2.
Бур'янова Неля Михайлівна
26 грудня 2024
3.
Зикіна Вікторія Олександрівна
26 грудня 2024
4.
Росоха Ганна Франтішеківна
26 грудня 2024
5.
Демиденко Анна Леонідівна
26 грудня 2024
6.
Хомуськова Тетяна Миколаївна
26 грудня 2024
7.
Шульга Валентина Миколаївна
26 грудня 2024
8.
Литвиненко Віталій Сергійович
26 грудня 2024
9.
Матвієнко Ірина Анатоліївна
26 грудня 2024
10.
Бойко Тетяна Сергіївна
26 грудня 2024
11.
Смоктій Ірина Анатоліївна
26 грудня 2024
12.
Гаріга Олег Святославович
26 грудня 2024
13.
Клименко Світлана Василівна
26 грудня 2024
14.
Макарова Тетяна Володимирівна
26 грудня 2024
15.
Вініченко Алла Василівна
26 грудня 2024
16.
Пелипенко Ольга В'ячеславівна
26 грудня 2024
17.
Скоробогач Наталія Василівна
26 грудня 2024
18.
Тамбовцева Оксана Юріївна
26 грудня 2024
19.
Гузевата Оксана Сергіївна
26 грудня 2024
20.
Нюкало Ірина Валеріївна
26 грудня 2024
21.
Батир Євгенія Володимирівна
26 грудня 2024
22.
Брус Павло Анатолійович
26 грудня 2024
23.
Москаленко Микола Миколайович
26 грудня 2024
24.
Чай Тетяна Романівна
26 грудня 2024
25.
Божок Юлія Михайлівна
26 грудня 2024
26.
Струнгар Карина Миколаївна
26 грудня 2024
27.
Волкова Катерина Костянтинівна
26 грудня 2024
28.
Зубрицька Марія Андріївна
26 грудня 2024
29.
Чапляк Микола Григорович
26 грудня 2024
30.
Монько Мирослава Володимирівна
26 грудня 2024
10690
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 73 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.