Прошу нагороди почесним званням Героя України посмертно мого батька,молодшого сержанта , стрільця 2-го стрілецького відділення ,3-го стрілецького взводу , 1-ї стрілецької роти , 231-го окремого батальйону , 128-ї ОБр ТрО ЗСУ.
Народився 27 лютого 1968 року, м. Дніпро. Працював на заводі із виготовлення акумуляторів. Із чуйністю ставився до природи та тварин, любив прогулянки лісом. Батько двох дітей.
У лютому 2022 року Владислав Гнатченко добровільно вступив до лав територіальної оборони ЗСУ.
6 серпня 2023 року молодший сержант Гнатченко перебував на позиції разом зі своїм батальйоном, тримаючи оборону Батьківщини від окупантів поблизу с. Старомайорське Волноваського району Донецької області. Ворог почав обстріл опорних пунктів українських захисників, у ході якого Владислав отримав тяжке поранення. Був евакуйований до шпиталю, але 8 серпня 2025 року, попри всю надану медичну допомогу, серце Гнатченка Владислава Миколайовича зупинилося назавжди.