№22/238434-еп
Про присвоєння звання «Героя України (посмертно)» військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату СТАСЮКУ ОЛЕКСАНДРУ ЛЕОНІДОВИЧУ
Автор (ініціатор): Можарівська Олена Феліксівна
Дата оприлюднення: 09 грудня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання «Героя України (посмертно)» військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату СТАСЮКУ ОЛЕКСАНДРУ ЛЕОНІДОВИЧУ 02.03.1992 року народження,
Народився Олександр 02.03.1992 року у селищі Вороновиця. З 1999 року Олександр навчався у Вороновицькій школі №2. У 2011 році закінчив Вінницький кооперативний інститут Коледж економіки і права "Товарознавство в митній справі ТМ-33".
У 2011-2012 році проходив військову службу в с.Десна Чернігівської області. Згодом працював продавцем в магазині будівельних матеріалів у селищі Вороновиця та продавцем-консультантом у ТЦ "Епіцентр" м. Вінниця. Працював на фабриці "Рошен" водієм-карщиком.
В березні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України 95-ї ОДШБ, служив оператором у взводі РЕБ. Позивний «Рошен».
В зону бойових дій Олександр потрапив під селищем Терни, Донецької області. Згодом відважно виконував свої обов’язки в місті Торецьк, Донецької області.
Загинув Олександр 18 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу н.п.Леонідово, Суджанського району, Курської області.
Робота Олександра полягала не в знищенні ворога, а в оберіганні дружніх позицій від атак ворожими FPV-дронами. Він завжди розумів важливість своєї роботи, тому відважно йшов у найгарячіші точки слідом за піхотою і, як наслідок, на його рахунку багато врятованих життів та збереженої техніки.
В Курській області на честь Олександра позиції досі називають «Рошен».
Без батька залишилися двоє діточок: донечка Анна (12 років) та синочок Давид (6 рочків).
Олександр був найкращим чоловіком, батьком, сином та просто дуже хорошою людиною. Побратими відгукуються про нього як про надійного та вірного, оптимістичного та досвідченого друга. Пишаємося його незламністю, силою духу, громадською позицією і патріотизмом. Стасюк Олександр до останнього подиху залишився вірним українському народу.
Шановний Володимире Олександровичу, його родина і люблячі його люди просять увічнити пам'ять СТАСЮКА ОЛЕКСАНДРА ЛЕОНІДОВИЧА та присвоїти йому почесне звання «Герой України (посмертно)».
Слава Україні!!!
Прошу Вас присвоїти звання «Героя України (посмертно)» військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату СТАСЮКУ ОЛЕКСАНДРУ ЛЕОНІДОВИЧУ 02.03.1992 року народження,
Народився Олександр 02.03.1992 року у селищі Вороновиця. З 1999 року Олександр навчався у Вороновицькій школі №2. У 2011 році закінчив Вінницький кооперативний інститут Коледж економіки і права "Товарознавство в митній справі ТМ-33".
У 2011-2012 році проходив військову службу в с.Десна Чернігівської області. Згодом працював продавцем в магазині будівельних матеріалів у селищі Вороновиця та продавцем-консультантом у ТЦ "Епіцентр" м. Вінниця. Працював на фабриці "Рошен" водієм-карщиком.
В березні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України 95-ї ОДШБ, служив оператором у взводі РЕБ. Позивний «Рошен».
В зону бойових дій Олександр потрапив під селищем Терни, Донецької області. Згодом відважно виконував свої обов’язки в місті Торецьк, Донецької області.
Загинув Олександр 18 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу н.п.Леонідово, Суджанського району, Курської області.
Робота Олександра полягала не в знищенні ворога, а в оберіганні дружніх позицій від атак ворожими FPV-дронами. Він завжди розумів важливість своєї роботи, тому відважно йшов у найгарячіші точки слідом за піхотою і, як наслідок, на його рахунку багато врятованих життів та збереженої техніки.
В Курській області на честь Олександра позиції досі називають «Рошен».
Без батька залишилися двоє діточок: донечка Анна (12 років) та синочок Давид (6 рочків).
Олександр був найкращим чоловіком, батьком, сином та просто дуже хорошою людиною. Побратими відгукуються про нього як про надійного та вірного, оптимістичного та досвідченого друга. Пишаємося його незламністю, силою духу, громадською позицією і патріотизмом. Стасюк Олександр до останнього подиху залишився вірним українському народу.
Шановний Володимире Олександровичу, його родина і люблячі його люди просять увічнити пам'ять СТАСЮКА ОЛЕКСАНДРА ЛЕОНІДОВИЧА та присвоїти йому почесне звання «Герой України (посмертно)».
Слава Україні!!!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Поліщук Людмила Михайлівна
26 грудня 2024
2.
Невінчана Антоніна Володимирівна
26 грудня 2024
3.
Шевченко Юлія Олександрівна
26 грудня 2024
4.
Чай Тетяна Романівна
26 грудня 2024
5.
Дяченко Вікторія Андріївна
26 грудня 2024
6.
Мартиненко Галина Володимирівна
26 грудня 2024
7.
Грицик Лідія Олександрівна
26 грудня 2024
8.
Черевко Алла Михайлівна
26 грудня 2024
9.
Лисецька Софія Андріївна
26 грудня 2024
10.
Тімченко Вероніка Сергіївна
26 грудня 2024
11.
Слободюк Ганна Михайлівна
26 грудня 2024
12.
Лилик Леся Іванівна
26 грудня 2024
13.
Рудецька Ганна Ярославівна
26 грудня 2024
14.
Гудзь Тетяна Григорівна
26 грудня 2024
15.
Зубар Ольга Миколаївна
26 грудня 2024
16.
Стоцька Олена Миколаївна
26 грудня 2024
17.
Крамар Ірина Миколаївна
26 грудня 2024
18.
Лилик Галина Ігорівна
26 грудня 2024
19.
Ісаєва Оксана Дмитрівна
26 грудня 2024
20.
Пронич Наталія Богданівна
26 грудня 2024
21.
Борковська Марія Володимирівна
26 грудня 2024
22.
Городецька Ганна-Марія Романівна
26 грудня 2024
23.
Мішкова Юлія Миколаївна
26 грудня 2024
24.
Маляр Вікторія Володимирівна
26 грудня 2024
25.
Кобзарук Оксана Іванівна
26 грудня 2024
26.
Кобчик Ірина Олександрівна
26 грудня 2024
27.
Цупор Мирослава Вікторівна
26 грудня 2024
28.
Кулик Оксана Григорівна
26 грудня 2024
29.
Поліщук Тетяна Леонідівна
26 грудня 2024
30.
Бабенко Дмитро Олександрович
26 грудня 2024
3596
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 74 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.