№22/238460-еп

Присвоєння звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту 59-ї ОМПБр ЗСУ БОЗНЯКУ АНАТОЛІЮ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ

Автор (ініціатор): Бозняк Інна Анатоліївна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2024
Шановний пане Президенте.

Я, Бозняк Інна Анатоліївна, звертаюся до Вас з проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму батьку безстрашному воїну, хороброму захиснику Батьківщини молодшому сержанту 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Бозняку Анатолію Олександровичу (позивний "Граніт"), який був командиром 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А1619.
Анатолій був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. В перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Йому назавжди - 47 років.
З серпня 2022 року виконував бойові завдання в Херсонськії, Миколаївській, Донецькій областях. У вересні 2022 молодший сержант Бозняк Анатолій Олександрович був поранений під час ведення штурмових дій в Херсонськії області.
Загинув 20.04.2023 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії російської федерації. Батько більше року вважався безвісти зниклим. Більше року ми не припиняли пошуки та непохитно вірили в успішне їх закінчення... Але в грудні 2024 року в нашу домівку надійшло тривожне повідомлення про те, що тіло батька було знайдене. 05 грудня 2024 року він був похований у рідному селі.
Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм батьком, чоловіком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду "Герой України" (посмертно).
Пане Президенте, прошу Вас гідно вшанувати його подвиги та присвоїти звання Героя України (посмертно).
Уклін і шана Герою України!
Вічна пам’ять.
Герої не вмирають, поки ми пам'ятаємо про них!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Творинська Галина Ігорівна
10 березня 2025
2.
Яцина Ірина Володимирівна
10 березня 2025
3.
Храпчинська Юлія Вадимівна
10 березня 2025
4.
Чепак Ольга Семенівна
10 березня 2025
5.
Головата Тетяна Михайлівна
10 березня 2025
6.
Рябицька Мілана Олегівна
10 березня 2025
7.
Талабіра Оксана Володимирівна
10 березня 2025
8.
Хомич Валентина Дмитрівна
10 березня 2025
9.
Яцина Микола Михайлович
10 березня 2025
10.
Джуровська Мар'яна Романівна
10 березня 2025
11.
Краковецька Наталя Миколаївна
10 березня 2025
12.
Барабаш Наталія Михайлівна
10 березня 2025
13.
Сизоненко Алла Миколаївна
10 березня 2025
14.
Ціхмейструк Ірина Іванівна
10 березня 2025
15.
Пернарівський Юрій Віталійович
10 березня 2025
16.
Дружук Раїса Олександрівна
10 березня 2025
17.
Кононюк Тетяна Петрівна
10 березня 2025
18.
Швайко Тетяна Анатоліївна
10 березня 2025
19.
Стець Наталія В'ячеславівна
10 березня 2025
20.
Штогрін Дмитро Олександрович
10 березня 2025
21.
Янченко Оксана Олексіївна
10 березня 2025
22.
Нагорна Наталія Іванівна
10 березня 2025
23.
Фетісенко Олена Валентинівна
10 березня 2025
24.
Яцина Ольга Леонідівна
10 березня 2025
25.
Біганська Антоніна Володимирівна
10 березня 2025
26.
Гуменна Інна Миколаївна
10 березня 2025
27.
Мазурик Оксана Богданівна
10 березня 2025
28.
Круць Олександр Юрійович
10 березня 2025
29.
Мартинюк Анна Василівна
10 березня 2025
30.
Круць Наталія Михайлівна
10 березня 2025
10061
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено