Шановний пане Президенте.
Я, Бозняк Інна Анатоліївна, звертаюся до Вас з проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму батьку безстрашному воїну, хороброму захиснику Батьківщини молодшому сержанту 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Бозняку Анатолію Олександровичу (позивний "Граніт"), який був командиром 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А1619.
Анатолій був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. В перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Йому назавжди - 47 років.
З серпня 2022 року виконував бойові завдання в Херсонськії, Миколаївській, Донецькій областях. У вересні 2022 молодший сержант Бозняк Анатолій Олександрович був поранений під час ведення штурмових дій в Херсонськії області.
Загинув 20.04.2023 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії російської федерації. Батько більше року вважався безвісти зниклим. Більше року ми не припиняли пошуки та непохитно вірили в успішне їх закінчення... Але в грудні 2024 року в нашу домівку надійшло тривожне повідомлення про те, що тіло батька було знайдене. 05 грудня 2024 року він був похований у рідному селі.
Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм батьком, чоловіком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду "Герой України" (посмертно).
Пане Президенте, прошу Вас гідно вшанувати його подвиги та присвоїти звання Героя України (посмертно).
Уклін і шана Герою України!
Вічна пам’ять.
Герої не вмирають, поки ми пам'ятаємо про них!
Слава Україні!