№22/238460-еп

Присвоєння звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту 59-ї ОМПБр ЗСУ БОЗНЯКУ АНАТОЛІЮ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ

Автор (ініціатор): Бозняк Інна Анатоліївна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2024
Шановний пане Президенте.

Я, Бозняк Інна Анатоліївна, звертаюся до Вас з проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму батьку безстрашному воїну, хороброму захиснику Батьківщини молодшому сержанту 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Бозняку Анатолію Олександровичу (позивний "Граніт"), який був командиром 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А1619.
Анатолій був великим патріотом своєї країни, відважним солдатом, готовим на все заради своїх побратимів. В перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну він з честю та гідністю добровольцем пішов до лав ТРО ЗСУ. ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ЗАЛИШАВСЯ ВІРНИМ СВОЇМ ПОБРАТИМАМ, СВОЄМУ НАРОДУ, СВОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ. Він завжди був готовий виконати будь-яке завдання, готовий прийти на допомогу своїм побратимам. Був людиною слова, чесним, завжди з оптимізмом підходив до будь-якого завдання, мав добре серце, був безжальним до ворога, але турботливим і люблячим до своїх рідних і друзів. Йому назавжди - 47 років.
З серпня 2022 року виконував бойові завдання в Херсонськії, Миколаївській, Донецькій областях. У вересні 2022 молодший сержант Бозняк Анатолій Олександрович був поранений під час ведення штурмових дій в Херсонськії області.
Загинув 20.04.2023 року від поранень несумісних із життям, поблизу населеного пункту Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності і суверенітету України від збройної агресії російської федерації. Батько більше року вважався безвісти зниклим. Більше року ми не припиняли пошуки та непохитно вірили в успішне їх закінчення... Але в грудні 2024 року в нашу домівку надійшло тривожне повідомлення про те, що тіло батька було знайдене. 05 грудня 2024 року він був похований у рідному селі.
Неможливо передати словами той пекучий біль, який ми відчуваємо через цю втрату. Але ми пишаємося своїм батьком, чоловіком, братом, побратимом, вірним другом - Героєм. Він заслуговує на найвищу державну нагороду "Герой України" (посмертно).
Пане Президенте, прошу Вас гідно вшанувати його подвиги та присвоїти звання Героя України (посмертно).
Уклін і шана Герою України!
Вічна пам’ять.
Герої не вмирають, поки ми пам'ятаємо про них!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Атанова Наталія Анатоліївна
11 лютого 2025
2.
Мудра Віталія Ігорівна
11 лютого 2025
3.
Пусь Яна Василівна
11 лютого 2025
4.
Іванова Людмила Миколаївна
10 лютого 2025
5.
Кавич Ірина Ігорівна
10 лютого 2025
6.
Мозгова Світлана Володимирівна
10 лютого 2025
7.
Талалаівська Світлана Михайлівна
10 лютого 2025
8.
Юрочко Віктор Мирославович
10 лютого 2025
9.
Дмитрук Ганна Петрівна
10 лютого 2025
10.
Шитова Світлана Олександрівна
10 лютого 2025
11.
Яловська Неля Миколаївна
10 лютого 2025
12.
Половинко Анна Анатоліївна
10 лютого 2025
13.
Гайдай Дар'я Олегівна
10 лютого 2025
14.
Гаврутенко Яна Миколаївна
10 лютого 2025
15.
Лагода Наталія Павлівна
10 лютого 2025
16.
Данилюк Надія Михайлівна
10 лютого 2025
17.
Талалаївська Альона Анатоліївна
10 лютого 2025
18.
Пилипів Оксана Іванівна
10 лютого 2025
19.
Кондрашенко Карина Василівна
10 лютого 2025
20.
Кравченко Оксана Миколаївна
10 лютого 2025
21.
Чуприна Ігор Олександрович
10 лютого 2025
22.
Ковальчук Ганна Ігорівна
10 лютого 2025
23.
Захаренко Анатолій Миколайович
10 лютого 2025
24.
Козаченко Сніжана Вікторівна
10 лютого 2025
25.
Петляшенко Тетяна Михайлівна
10 лютого 2025
26.
Петлінська Юлія Олександрівна
10 лютого 2025
27.
Стасюк Світлана Борисівна
10 лютого 2025
28.
Франц Мар'яна Степанівна
10 лютого 2025
29.
Ковалик Наталія Михайлівна
10 лютого 2025
30.
Кондель Уляна Василівна
10 лютого 2025
8878
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 28 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.