Пане Президенте, прошу Вас присвоїти посмертно звання Героя України, вірному сину своєї Батьківщини , хороброму воїну Збройних Сил України, Сержанту і Старшому Бойовому Медику Журавель Сергію Миколайовичу 25.11.1973 р.н., народився в місті Красний Луч , Луганська область, зростав у селі Кутківці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Батько був мобілізований на весні 2023 року і був переведений у 1 самохідну артелерійську дивізіону В/Ч А4667 у 1 механізоване відділення, 1 механізованого взводу, 3 механізованої роти, 1 механізованого батальйону 42 Окремої Механізованої Бригади.
Також Батько бував у гарячих точках Харківської ( у Вовчанську)та Донецької (Бахмут, Часів Яр, Торецьк) області.
Батько був хоробрим, справжнім, мужним сином своєї Батьківщини і до останнього подиху захищав цілісність її кордонів, відчайдушно боровся в бою разом з побратимами, під обстрілами рятував поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям. В тилу допомагав і лікував поранених, піклувався про них як про рідних.
Всі хто знав мого Батька говорили, що він був дуже сміливим і з добрим серцем, і не дивлячись ні на що, допомагав іншим. У нього були золоті руки.
Під час захисту нашої неньки України мій Батько отримав дві подяки за сумліне виконання своїх обов'язків, проявлену відвагу, рішучість, мужність, вірність військовій присязі та Народу України, а також за вірну службу на благо України. Також Батьку було вручено медаль ветерана війни і статус УБД. У мене є багато причин пишатися своїм татом.
10 жовтня 2024 року мій Батько захищаючи місто Торецьк і допомагаючи побратимам був вбитий ворожим снайпером .
Він захищав нас до останього подиху...
Журавель Сергію Миколайовичу з позивним "Батя" назавжди 50...
Шановний Володимире Олександровичу, прошу удостоїти подвиг мого Батька почесним званням Героя України посмертно.
Слава Україні !!!