Петиція щодо відновлення ядерного стримування для гарантії безпеки та незалежності України

Шановний пане Президенте!

У світлі постійної агресії з боку Російської Федерації, зокрема повномасштабного вторгнення у 2022 році, стає очевидною неспроможність міжнародних механізмів захисту України. Відмова України від ядерної зброї в 1994 році в обмін на гарантії територіальної цілісності, закріплені у Будапештському меморандумі, не лише не убезпечила нашу державу, але й створила умови для безкарного порушення цих гарантій з боку Росії.

Незважаючи на значну підтримку з боку міжнародної спільноти, Україна досі залишається без гарантій безпеки, які відповідають сучасним викликам. Перспектива вступу до НАТО, хоч і є стратегічною метою України, залишається віддаленою. При цьому дієздатність альянсу у контексті ефективного захисту своїх членів викликає певні сумніви, враховуючи:

Тривалу неспроможність країн НАТО забезпечити стримування агресивних дій Росії у Європі.
Політичну нерішучість окремих членів альянсу у питанні постачання озброєнь та введення превентивних заходів.
Високий рівень бюрократії у прийнятті ключових рішень, що може бути критичним у разі загрози національній безпеці.
В умовах війни Україна не має часу та ресурсів чекати на гіпотетичну допомогу, яка може виявитися запізнілою або недостатньою. З огляду на це, пропонуємо розглянути наступні рішення для забезпечення національної безпеки та реального стримування агресора:

1. Перегляд міжнародних домовленостей та створення системи стратегічного партнерства
Ініціювати перегляд міжнародних зобов’язань, зокрема Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), у світлі невиконання гарантій безпеки, передбачених Будапештським меморандумом.
Вимагати від країн-гарантів, які підписали цей документ, надання реальних та дієвих гарантій, а також компенсацій за порушення взятих на себе зобов’язань.
Розробити та впровадити систему стратегічного партнерства з країнами, що поділяють загрози з боку агресора (наприклад, Польща, країни Балтії), з метою спільного захисту, координації дій та інтеграції у нові формати оборонного співробітництва.

2. Розміщення ядерної зброї союзників на території України
Україна може офіційно звернутися до країн-партнерів, таких як США, Великобританія чи Франція, з пропозицією розмістити їхню ядерну зброю на українській території. Це дозволить:
Забезпечити стримуючий ефект проти агресора.
Уникнути порушення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

3. Розробка власної ядерної зброї як крайня міра самозахисту
У випадку недостатньої допомоги з боку союзників та подальшої загрози територіальній цілісності, Україна повинна:
Розпочати розбудову інфраструктури для виробництва високозбагаченого урану чи плутонію, що дозволить у майбутньому створити власний ядерний потенціал.
Мати право відновити власний ядерний статус як засіб захисту від агресора.
Використовувати цю можливість виключно для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності держави.

Україна має повне моральне і юридичне право вимагати перегляду своїх підходів до безпеки, оскільки жоден із підписантів Будапештського меморандуму не виконав взятих на себе зобов’язань. Крім того, сучасна міжнародна безпекова архітектура, включаючи військові альянси, такі як НАТО, показала свою недостатню здатність ефективно стримувати агресора до моменту початку активних бойових дій.

Закликаємо Вас, шановний пане Президенте, ініціювати національну дискусію з цього питання, а також залучити міжнародну спільноту до створення реальних механізмів безпеки, які відповідатимуть сучасним викликам.

З повагою,
Кобзар Нікіта Юрійович