Шановний пане Президент!
Просимо Вас присвоїти звання ʼʼГерой Україниʼʼ(посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому сержанту Бею Сергію Володимировичу 23.09.1980 р.н., старшому саперу, 1 інженерно-саперного відділення, 1 інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти, групи інженерного забезпечення, військової частини А4941.
21 листопада 2024 року героїчно загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, під час дії воєнного стану в районі н.п. Сухі Яли, Покровського р-ну, Донецької обл. Загинув від вибухової травми, під час виконання бойового завдання.
Його смерть стала величезною втратою для всіх нас, друзів, товаришів, побратимів та сімʼї. Хоробрий захисник нашої Батьківщини, сильний, незламний солдат, відданий друзям, єдиний син, люблячий батько та чоловік.
Сергій народився у с. Боромля Сумської обл. Проживав з дружиною, двома малими синами, маючи на вихованні доньку, у Сумській обл., місто-герой Охтирка. Він не задумуючись покинув свою родину, батьків та пішов стати на захист нашої Держави, і з честю та гідністю виконував свій обов'язок до останнього подиху, залишався вірним своєму народу та своїй Батьківщині. Наш батько був найпозитивнішим, чесним та добрим, він завжди допомагав кожному. Немає у цьому світі людини, якій би він не подав руку допомоги. Кращих механіків за нього не було… спочатку безкоштовно - за свій рахунок ремонтував військові автівки, а потім і сам пішов до лав ЗСУ. Він був дуже відважним та розумним, мужньо боровся за свою країну та за свободу усіх українців.
Зважаючи на все вищевикладене, пане Президенте, від імені батьків, дружини, дітей, друзів, побратимів та усієї родини просимо присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) молодшому сержанту Бею Сергію Володимировичу 23.09.1980 р.н.
Уклін та шана Герою! Вічна памʼять! Слава Україні!