Шановний пане Президент, Володимир Олександрович!
Дуже, дуже прошу, МОЛЮ присвоіти звання Героя України моему єдиному синочку, старшому солдату, загиблому під час виконання бойових завдань із забеспечення відсічи збройної агрессіі РФ,
Яковлєву Іллі Ігоровичу(17.07.2000р-26.09.2024р) у 24 роки.
Іллюша добровольцем пійшов до лав НГУ в перший день війни( частина 3017) у 21рік. і відразу брав учать у бойових діях. Стояв на захисті Харківщіни, Луганської та Донецької областях. За що був нагороджений медалями( За оборону міста-Героя Харків, За визволення Харківскої області, За хоробрість в бою, Ветеран війни, Учасник бойових дій).
Багато разів був в оточені, з якого хлопці виносили один одного на руках багато километрів. Пройшов підготовку і був военним медиком. Він купляв декілька автомобілів, якісь у складчину з побратимами, для виконання бойових завдянь. А потім просив у мене- матери гроши на харчування.
Получивши травму правого коліна( було оперативне втручання) був переведен у частину 3051, але не надовго, він рвався захищати Укрїіну від агрессора. І перевівся до частини 3057( АЗОВ), де також брав участь у бойових діях у Донецькій області, на посаді старшого кулеметника. Получивши травму лівого коліна, був відсторонений від навантажень, включно 26.09.2024рік( день його загибелі). А на 01.10.2024року був записаний до лікаря-травматолога у Київі. Але, зі слів Іллі-дуже багато пораненних, кто пійде в бій, як не я?- і пішов, пішов у свій останній бій... Йому навіки залишиться 24 роки!
Шановний Володимр Олександрович! Мій єдиний синочок Ілюша, як і всі воіни, які стояли на захисті Украіни, тем паче з перших днів, заслуговують на звання Героя Украіни.
Прошу Вас удостоїти подвиг мого сина, почесним званням Героя України(посмертно)!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!