Шановний пане Президент!
Щиро прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України,відважному,хороброму ,спритному ,гідному і справжньому воїну і захиснику нашої Батьківщини - Дульку Андрію Валерійовичу 16.05.1984 р.н.,який стояв на захисті нашої Батьківщини,до останнього!
Проживав у місті Червоноград (Шептицький ) Львівської області,де працював на шахті "Лісова ".
У травні 2014 року став на захист нашої держави, проходив службу у 24 мотопіхотний бригаді, в/ч А-0998,де відстоював кордони нашої держави в антитерористичній операції(АТО), Луганської і Донецької області.
Завжди нас підбадьорював і говорив ,що скоро , все це закінчиться і ми збираємося всі разом, як колись і все буде добре!
Зі слів побратимів завжди відповідально відносився до виконання бойових завдань,гідно і сміливо відносився до виконання поставлених задач і цілей , стояв до кінця на захисті своєї Батьківщини.
Згодом повернувся до рідного дому ,до люблячої дружини Олі і сина Арсена ,був гарним батьком ,чудовим чоловіком для своєї сім'ї.
Згодом у 2018 році народився в сім'ї ,ще один синочок Олексійчик.
Життя тривало ,жили,працювали,все було як найкраще!
Але, згодом життя внесло свої корективи.
З 26 лютого 2021 чоловік підписав контракт у лави ЗСУ.Знову виконував бойові завдання у Луганському напрямку.
І з того моменту і до тепер захищав кордони і цілісність нашої держави.
В період з 06.00год.до 16.00,- 26.03.2022 року було втрачено зв'язок,під час відбиття наступу ,та внаслідок обстрілу противником із РСЗВ ГРАД, під час ближнього бою та спроби прориву з боку противника було втрачено зв'язок,з того моменту вважався безвісти зниклий в н.п.Попасна Луганської області.
Подальша доля рядового ,стрільця -помічника гранатометника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в/ч А-0998 була невідома!
На жаль 2.12.2024 року надійшла трагічна звістка ,про збіг ДНК і 9.12.2024 року воїн назавжди повернувся до рідного дому на щиті.
Зі слів побратимів ,загинув воїн Дулько Андрій Валерійович 26.03.2022 році, при виконанні бойового завдання.
Всі ці роки йшла боротьба за повернення героя додому і нарешті воїн вдома !
Андрій віддав за нас із вами і за свою державу,найцінніше-своє життя,маючи, ще стільки планів і мрій на майбутнє.
Залишивши свою люблячу сім'ю,дітей ,для того аби відстояти нас з Вами !
Ми усі пишаємось подвигом Андрія Дулька за його мужністю і спритність ,за силу духу і його відданість ,за те, що не побоявся і до кінця свого життя захищав нас усіх .
Низький уклін і шана Герою України!
Нашому ГЕРОЮ,спритному воїну ,нашому "Амуру",люблячому батьку назавжди 37...
Назавжди наш герой .
ГЕРОЙ УКРАЇНИ!
Найкращий і найрідніший, назавжди в пам'яті, в серці і в душі...
Вічна і світла пам'ять ГЕРОЮ УКРАЇНИ!
Слава Україні!
Героям слава!