№22/238764-еп
Прошу присвоїти звання Героя України моєму братові Поміркованому Володимиру Миколайовичу
Автор (ініціатор): Тертична Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 17 грудня 2024
Коли над рідною Україною нависла страшна небезпека, Володимир, незважаючи на зовсім юний вік, як патріот своєї держави, пішов добровольцем до Збройних сил України й служив у складі 3 окремої штурмової бригади, у 3-му штурмовому відділі 2-го штурмового взводу 3-ої штурмової роти 1-го штурмового батальйону (в/ч А 4638),де був призначений командиром відділення – командиром машини, після навчання в Іспанії.
За час проходження служби зарекомендував себе як високопрофесійний, виконавчий військовослужбовець. В складних обставинах вмів оперативно та правильно прийняти доцільні і обґрунтовані рішення. Мав високий рівень фахової підготовки. Обов’язки за посадою виконував вміло у відповідності з професійними навичками.
Свій останній бій Володимир Миколайович прийняв 13 травня 2024 року й відтоді зв'язок із хлопцем обірвався. Його телефон мовчав… Місяці віри та сподівання на краще, але дива не сталося. Не дочекалися рідні Володимира на своєму порозі…. Натомість, лише чорний смуток та сльози оповили родину Поміркованих…
Володимир поліг смертю хоробрих на ратному полі, обороняючи рідну землю від рашистської нечисті. Він віддав своє життя за те, щоб якнайшвидше прийшла Перемога над ненависним ворогом, заради мирного неба над Україною, заради своїх батька і матері, сестер, братів … заради кожного з нас.
За час проходження служби зарекомендував себе як високопрофесійний, виконавчий військовослужбовець. В складних обставинах вмів оперативно та правильно прийняти доцільні і обґрунтовані рішення. Мав високий рівень фахової підготовки. Обов’язки за посадою виконував вміло у відповідності з професійними навичками.
Свій останній бій Володимир Миколайович прийняв 13 травня 2024 року й відтоді зв'язок із хлопцем обірвався. Його телефон мовчав… Місяці віри та сподівання на краще, але дива не сталося. Не дочекалися рідні Володимира на своєму порозі…. Натомість, лише чорний смуток та сльози оповили родину Поміркованих…
Володимир поліг смертю хоробрих на ратному полі, обороняючи рідну землю від рашистської нечисті. Він віддав своє життя за те, щоб якнайшвидше прийшла Перемога над ненависним ворогом, заради мирного неба над Україною, заради своїх батька і матері, сестер, братів … заради кожного з нас.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Габакан Яна Юріївна
05 лютого 2025
2.
Лісовенко Інна Михайлівна
05 лютого 2025
3.
Мельник Мирослава Олегівна
05 лютого 2025
4.
Євсович Людмила Романівна
05 лютого 2025
5.
Петько Аліна Віталіївна
05 лютого 2025
6.
Негер Іванна Василівна
05 лютого 2025
7.
Заруба Світлана Миколаївна
05 лютого 2025
8.
Ляшок Євгеній Васильович
05 лютого 2025
9.
Зозуля Оксана Олександрівна
05 лютого 2025
10.
Карпович Оксана Олександрівна
05 лютого 2025
11.
Ткачук Оксана Володимирівна
05 лютого 2025
12.
Борщан Юлія Дмитрівна
05 лютого 2025
13.
Харкова Інна Сергіївна
05 лютого 2025
14.
Семотюк Наталія Олександрівна
05 лютого 2025
15.
Боднар Наталія Григорівна
05 лютого 2025
16.
Спутай Наталія Олександрівна
05 лютого 2025
17.
Мороз Вікторія Володимирівна
05 лютого 2025
18.
Вірченко Микола Ігорович
05 лютого 2025
19.
Селюк Вікторія Сергіївна
05 лютого 2025
20.
Косюк Марія Володимирівна
05 лютого 2025
21.
Кравченко Світлана Анатоліївна
05 лютого 2025
22.
Андрієнко Юлія Миколаївна
05 лютого 2025
23.
Зянько Наталія Петрівна
05 лютого 2025
24.
Зобнів Оксана Богданівна
05 лютого 2025
25.
Садикова Леся Василівна
05 лютого 2025
26.
Ярова Олена Миколаївна
05 лютого 2025
27.
Літвинчук Ольга Вікторівна
05 лютого 2025
28.
Грицишин Марія Григорівна
05 лютого 2025
29.
Гордійчук Сергій Сергійович
05 лютого 2025
30.
Филянець Михайлина Михайлівна
05 лютого 2025
13808
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 41 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.