Присвоїти звання Героя України (посмертно) головному сержанту ПАЛАЖЕНКО Андрію Володимировичу

Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із глибоким болем у серці та з проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, головному сержантову ПАЛАЖЕНКО Андрію Володимировичу.
Народився ПАЛАЖЕНКО Андрій Володимирович 26 березня 1987р., у м. Суми, Липоводолинського району, с.Московське. Навчався з 1995 р. у Московській середній освітній школі м.Суми, яку закінчив у 2002 році. Продовжив навчання у Синівському професійному аграрному ліцею. Здобув професію штукатура, муляра, тесляра, водія (категорія «С»).
У 2005 прийняв в присягу на вірність України у складі в/ч Т0310 в м.Дніпро (рядовий).
Був призваний до лав Збройних Сил України 9 липня 2015 року Красногвардійсько-Кіровським ОРВК м.Дніпро. Пройшов навчання.
З 8.11.2015 по 23.10.2016 брав участь в антитерористичній операції в Станично-Луганському районі, Луганської області в/ч А0666 пп В0095 (молодший сержант, командир відділення ІСВ).
З 28.03.2018 по 28.03.2019 брав участь в антитерористичній операції в Луганської та Донецькій областях в/ч А0666 молодшим сержантом, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу танкового батальйону.
З 31.05.2019 по 10.01.2021 брав участь в антитерористичній операції в Луганської та Донецькій областях молодшим сержантом, командир інженерно-саперного відділення інженерно взводу в/ч А1964.
З 10.01.2022 по 06.05.2022 призначений техніком управління в/ч А5617 технік роти, молодший сержант.
З 07.05.2022 сержант призначений на посаду технік роти матеріально-технічного забезпечення в/ч А4458.
26.10.2024 був призначений головним сержантом командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7280 де і загинув.
Отримав медаль «За участь в антитерористичній операції» 2016р., медаль 28 ОГвМБр «ЗА СЛУЖБУ» 2018р., медаль «Учасник АТО» 2018р., медаль «За Хоробрість в бою» 2022р, медаль «За військову службу Україні» 2023р.
Був одружений, виховував двох доньок, молодша донька з діагнозом ДЦП. Радів життю, мав багато планів на майбутнє, був доброю людиною, умів гарно жартувати, ніколи не відмовляв у допомозі. 12 листопада, на 37-ому році життя, під час бойового завдання отримав бойове поранення не сумісне з життям. Був кращим з кращих у своїй справі, був опорою для сімї, друзів та побратимів. Справжній патріот рідної землі, який віддав за нашу свободу та незалежність найцінніше - життя. Вічна слава Герою! Уклін та вічна пам'ять всім загиблим!

Прошу Вас, пане Президенте, підтримати це клопотання та увічнити пам'ять про справжнього захисника України.
З глибокою повагою,
дружина Юлія Палаженко