Прошу Вас ,пане президенте присвоїти орден "За мужність" 1 ступеня, орден "Богдана Хмельницького" 2,3ступеня ,медаллю "Незламним Героям російсько-Української війни", відзнакою "За доблесть та честь" молодшого сержанта 72 бригади Чорних Запорожців Томіловича (Лейдера) Олександра Сергійовича.

Прошу Вас ,пане президенте звернути увагу на дану петицію та присвоїти відповідні ордена "За мужність" 1 ступеня, "Богдана Хмельницького" 2 та 3ступенів,,медаллю "Незламним Героям російсько-Української війни" та відзнакою "За доблесть і честь" молодшого сержанта Томіловича (Лейдера) Олександра Сергійовича.
Мій чоловік з початку російського вторгнення став на захист Батьківщини,з 2014 року він брав участь у найзапекліших боях з Донецьк.
У червні-серпні 2014р,у складі 51 бригади (нині 14 )він брав участь у боях за Савур-Могилу, Олександр був серед тих Героїв ,які взяли дану висоту і утримували її на протязі декількох тижнів.
У складі 128 бригади брав участь у боях за Дебальцеве!
Свої наступні бої Олександр зустрів в Авдіївці, Світлодарській Дузі та Попасній у складі 130 омбр.
У складі 10 Едельвейс брав участь у боях на Донбасі та виконував надскладні завдання, після яких ,при поверненні до місця постійної дислокації бійців урочисто зустрічали біля міської ратуші.
Повномасштабне вторгнення Олександр зустрів будучи вже командиром відділення молодшим сержантом 72 бригади Чорних Запорожців.
Мій чоловік разом з побратимами став на захист нашої столиці та області брав участь у боях за Ірпінь Бучу та Мощун.
Всі 10 років російсько-української війни для нього не пройшли даремно, Олександр має 7 поранень. Останнє поранення було найтяжчим і Олександра отримав інвалідність. Олександра не зупинило жодне з поранень, він все рівно повертався в стрій до побратимів, ставав на захист нашої Батьківщини цілісності нашої Держави! Навіть маючи інвалідність він досі перебуває на службі в лавах ЗСУ!
Указом президента №1/2016 нагороджений орденом "За мужність" 3 ступеня.
Указом президента № /2022 нагороджений орденом "За мужність" 2 ступеня.
Звісно що я як дружина вважаю що мій чоловік достойний найвищого звання та нагород. В Олександра на утриманні п'ятеро малолітніх дітей, більшу частину часу вони ростуть без фізичної присутності тата. Я вважаю що мої діти мають повне право пишатися своїм татом, тому прошу Вас, дати дітям можливість бачити, що Держава не забуває своїх Героїв навіть після тяжких поранень, що Держава опікується та пам'ятає їхні подвиги! Я впевнена цілком і повністю що мій чоловік достойний бути кавалером ордену " За мужність" ! А також він повинен носити орден "Богдана Хмельницького" 2 та 3 ступеня. На жаль не всі заслуги можна говорити в медійному просторі, але щоб впевнитися Ви можете особисто перечитати його справу!
Також враховуючи той факт, що Олександр з початку російсько-Української війни, а конкретно з 2014 року стояв на захисті нашої Батьківщини також я вважаю, що він достойний медалі " Незламним Героям російсько-Української війни"! Олександр один з тих хто невтомно стоїть на захисті нашої Держави понад 10 років! 10 років війни, 7 поранень, незліченна кількість контузій ,дві могили... і я ще можу багато чого перераховувати ,я не прошу у Вас "золотих зірок" я не прошу "Героя України", хоча на мою думку всі хто зараз стоїть на захисті нашої Держави достойні і повинні мати звання "Героя України" тому ,що саме вони сидять в окопах, а не ті генерали ,які тицяють пальчиками куди кому йти! Я прошу мізера, дайте можливість моїм дітям повноцінно пишатися своїм татом!
В силу свого віку вони не дуже розуміють всі заслуги батька тому я прошу ці ордена та медалі, щоб дивлячись на них діти розуміли ,що тато їх заслужив і що Держава - це пам'ятає та цінує! Я хочу, щоб мої діти росли з цілковитим усвідомленням того, що вони ростуть та живуть у Достойній Країні!! А не потрапили в темне царство махінацій та нескінченної корупції!!