№22/239330-еп

Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) Драдраху Олегу Романовичу

Автор (ініціатор): Драдрах Валентина Данилівна
Дата оприлюднення: 30 грудня 2024
Пане Президенте!

Я мама, Драдрах Валентина Данилівна, прошу Вас присвоїти звання «Герой України» (посмертно), єдиному синочку, люблячому хлопцю, брату, племіннику, однокласнику, куму та хороброму воїну Збройних Сил України, молодшому сержанту ДРАДРАХУ ОЛЕГУ РОМАНОВИЧУ, 22.12.1992 р.н.,народженому в місті Червоноград, Львівської області.
У перші дні повномасштабного вторгнення, 14.03.2022 року Олег добровільно вступив до лав Національної Гвардії України. 10 місяців проходив службу в місті Мукачево по охороні об’єктів. Із січня 2023 року разом із побратимами був зарахований до батальйону «Сила Свободи», 4 бригади оперативного призначення «Рубіж». У квітні 2023 року вперше вирушив на Схід України боротися за Незалежність нашої держави. Згодом навчався у центрі операторів БПЛА в зоні бойових дій, став командиром відділення управління мінометного взводу батальйону оперативного призначення військової частини 3018 Національної Гвардії України та захищав небо оператором аероартрозвідки підрозділу «Москіти». Серед побратимів Олег відзначався стриманістю , відповідальністю, врівноваженістю, почуттям гумору та оптимізму і отримав позивний «Байда». «Народжений бути вільним» таким було їхнє гасло.
Загинув 17.07.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Спірне Донецької області.
Нагороджений:
Відзнакою «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно).
Орденом «Почесний громадянин Белзької громади» (посмертно).
Медаллю «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм, високу громадянську позицію за розпорядженням Київського міського голови.
Нагрудним знаком «За Чин» батальйоном «Сила Свободи» 4 бригади швидкого реагування «Рубіж» НГУ (посмертно).
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня Указом Призедента України №797/2024 (посмертно).

Прошу усіх небайдужих підписати петицію. Він загинув як Герой, до останньої миті виконуючи свій військовий обов’язок на передовій.
Рідна українська земля прийняла його у свої обійми, щоб навіки зберегти пам’ять про гідного сина. Для близьких та рідних Олег назавжди залишиться турботливим сином, який завжди повторював: «Люблю, чому переживаєте, все ж добре!»

«Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чудакевич Анжела Володимирівна
11 лютого 2025
2.
Плюта Тетяна Сергіївна
11 лютого 2025
3.
Дереповська Олександра Сергіївна
11 лютого 2025
4.
Настенко Віра Андріївна
11 лютого 2025
5.
Сотолюк Віра Іванівна
11 лютого 2025
6.
Андрушенко Світлана Володимирівна
11 лютого 2025
7.
Маціпура Лариса Михайлівна
11 лютого 2025
8.
Тітенко Галина Олександрівна
11 лютого 2025
9.
Ступак Олександр Володимирович
11 лютого 2025
10.
Кунь Людмила Петрівна
11 лютого 2025
11.
Островська Олена Василівна
11 лютого 2025
12.
Демчик Олександр Миколайович
11 лютого 2025
13.
Казбанова Ірина Миколаївна
11 лютого 2025
14.
Терешко Оксана Сергіївна
11 лютого 2025
15.
Чаплінський Олександр Миколайович
11 лютого 2025
16.
Степанюк Наталія Петрівна
11 лютого 2025
17.
Білоконь Лариса Іванівна
11 лютого 2025
18.
Ступак Євген Володимирович
11 лютого 2025
19.
Пусь Яна Василівна
11 лютого 2025
20.
Ніколаєнко Лариса Миколаївна
11 лютого 2025
21.
Когут Наталія Петрівна
11 лютого 2025
22.
Настюк Оксана Юріївна
11 лютого 2025
23.
Рижкова Наталя Григорівна
11 лютого 2025
24.
Гульда Мирослава Ярославівна
11 лютого 2025
25.
Болховітіна Тетяна Анатоліївна
11 лютого 2025
26.
Засідко Христина Ігорівна
11 лютого 2025
27.
Котенко Наталія Вікторівна
11 лютого 2025
28.
Сайтарли Роман Анатолійович
11 лютого 2025
29.
В'ялець Людмила Анатоліївна
11 лютого 2025
30.
Бойко Вікторія Олександрівна
11 лютого 2025
17785
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 48 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.