№22/239408-еп

Пане Президенте ! Прошу Вас розглянути петицію , про присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно ) механіку - водію 3 механізованого відділення військової частини А 2960 Матієнку Павлу Валерійовичу , який загину 04.01.2024 року при виконанні обовʼязків військової служби , завдань повʼязаних з захистом Вітчизни , поблизу населеного пункту Невельське, Донецької області в наслідок артилерійського обстрілу

Автор (ініціатор): Магдаль Ірина Вікторівна
Дата оприлюднення: 30 грудня 2024
Війна внесла корективи кожному в життя і змусила враз подорослішати . Так сталося і з Матієнком Павлом Валерійовичом,який народився 24.06.1999 р. Зростав у селі Ставки ,на Вінниччині у сімʼї вчителів. Закінчив школу в рідному селі , після чого продовжив навчання в Гайворонському аграрному ліцеї де здобув освіту будівельника .
З 2019 проходив строкову службу в національній гвардії України , яку завершив 18.12.2020р.
Відпочивши декілька місяців , вступив до лав ЗСУ по контракту .
З першого дня повномасштабного вторгнення, він у рядах захисників , зустрів ворога на Антонівському мосту . Кмітливий , відважний ,швидкий та сміливий ,винахідливий ,завжди йшов в бій прикриваючи собою друзів та товаришів . 22.12.22 отримав важкі поранення , проходив лікування , довгу реабілітацію , але в серпні 2023 року , він повернувся до служби зі словами :» поки я там , ви можете спокійно спати»
Не боявся ,ні чорта ,ні бога, всі побратими його згадують як людину -позитив , на якого можна покластися, кому можна довіряти. Паша здійснив чимало військових подвигів , які передають з вуст в уста , формуючи образ Героя .
В буденному житті він був дуже добрим, чуйним, ніжним,але при цьому мав холодну голову . Він був люблячим сином, мудрим братом та коханим нареченим . В лютому 2024 року , планував одружитися, та створювати сімʼю…
04. 01.2024 року життя Матієнка П.В обірвалося ,при виконанні завдань, повʼязаних із захистом Вітчизни, незалежності та тереторіальної цілісності України , поблизу с.Невельське , Покровського району внаслідок артилерійського обстрілу . Йому було лише 24 …
Сумно, важко , боляче та нестерпно . Своїм коротким та яскравим життям Паша наближав перемогу.
У Паші залишились батьки Віра та Валерій, які його дуже любили та пестили з дитинства,сестра Оля , яка завжди брала приклад з брата , та слухала його поради. Та кохана наречена , з якою вони планували спільне світле майбутнє. Він назавжди в наших серцях . Вічна памʼять, Герою ! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Панчук Людмила Федорівна
26 лютого 2025
2.
Крук Ольга Василівна
25 лютого 2025
3.
Дрягіна Лілія Вікторівна
25 лютого 2025
4.
Валова Наталія Іванівна
25 лютого 2025
5.
Хомік Олена Михайлівна
25 лютого 2025
6.
Горак Ольга Ігорівна
25 лютого 2025
7.
Волкова Жанна Миколаївна
25 лютого 2025
8.
Мухіна Людмила Іванівна
25 лютого 2025
9.
Пилипів Оксана Іванівна
24 лютого 2025
10.
Білецька Наталія Миколаївна
24 лютого 2025
11.
Сауляк Валентина Михайлівна
24 лютого 2025
12.
Зобнів Оксана Богданівна
24 лютого 2025
13.
Васерук Наталія Леонідівна
24 лютого 2025
14.
Куташ Олена Володимирівна
24 лютого 2025
15.
Кулик Світлана Василівна
23 лютого 2025
16.
Самотій Любов Ярополківна
23 лютого 2025
17.
Мінаєв Ілля Євгенович
23 лютого 2025
18.
Цвір Марія Михайлівна
23 лютого 2025
19.
Кравець Галина Романівна
23 лютого 2025
20.
Деркач Тетяна Іванівна
23 лютого 2025
21.
Мисак Олексій Олексійович
23 лютого 2025
22.
Біліх Любов Романівна
23 лютого 2025
23.
Ерстенюк Ярина Михайлівна
23 лютого 2025
24.
Андрощук Ірина Володимирівна
23 лютого 2025
25.
Блинчук Лариса Миколаївна
23 лютого 2025
26.
Цемін Антоніна Миколаївна
23 лютого 2025
27.
Магуренко Оксана Ігорівна
23 лютого 2025
28.
Коверза Галина Олександрівна
23 лютого 2025
29.
Удальцова Леся Романівна
23 лютого 2025
30.
Вовк Оксана Іванівна
22 лютого 2025
3299
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 33 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.