Пане Президенте, просимо Вас присвоїти посмертно звання Героя України, вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, сержанту (командиру бойової машини – командиру 2 механізованого відділення 3 механізованоговзводу 3 механізованої роти) ШАПОВАЛЕНКУ ЮРІЮ МИКОЛАЙОВИЧУ 18.05.1967 р.н., народженому в селі Турія Новомиргородського району, Кіровоградської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення він не зміг залишитись осторонь та звернувся до Новомиргородського відділу ТЦК . І вже починаючи з 18.01.2023 по 15.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Бахмут, с. Богданівка, та с. Хромове Донецької області; с. Богуславка, с. Шийківка, м. Куп’янськ та с. Чернищина Харківської області.
Захищав землі Батьківщини в складі В\Ч А4279 57 бригади 17 батальйону 3 роти.
Зазнав тяжкі поранення голови, грудей, живота, тазу, кінцівок Шаповаленко Юрій 15.10.2023 на полі бою в с. Чернищина Харківської області під час виконання бойових дій, внаслідок скиду авіабомб з боку ворога. Був госпіталізований з поля бою в м. Київ клінічну лікарню «Феофанія». 16 діб боролися лікарі в реанімації за життя, але 31.10.23р. його серце не витримало і тато покинув цей світ Героєм
Ббатько був справжнім,мужнім сином своєї Батьківщини і до останньго захищав цілісність її кордонів,відчайдушно боровся в бою разом з побратимами під обстрілами, ризикуючи своїм життям.
Всі хто знав Юрія, казали,що він був дуже сміливим і не дивлячись ні на що,допомагав іншим.
Обов'язок батьків – захищати свою родину, що тато й робив, не зважаючи ні на що. Захищав рідну землю і хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні...
Захищав до останнього подиху...
Шаповаленку Юрію Миколайовичу з позивним "Карась" назавжди 56 років...
Шановний Володимире Олександровичу, просимо удостоїти подвиг нашого батька, чоловіка почесним званням Героя України (посмертно)
Слава Україні!!!