Шановний Пане Президенте!
Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання
Героя України (посмертно) солдату ШАПОВАЛУ Анатолію Вікторовичу, 1979 року народження, водієві 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки в/ч А7320 117 бригади тро (154 батальйон 1 рота).
Анатолій народився 10.02.1979 року в невеличкому селі Терни Лубенського району. Усі знали його, як світлу, порядну людину, яка завжди прийде на допомогу. Люблячий чоловік та чудовий батько, душа компанії.
Із 26.06.2019 проходив службу за контрактом у в/ч А2975 на посаді водія пожежної обслуги. Анатолій був відданий своїй справі, завжди бездоганно виконував всі поставлені задачі. 13 листопада 2024р. був передевений до в/ч А7320 на посаду водія 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Пробувши в навчальній частині 14 днів, був направлений на Курський напрямок обороняти нашу державу заради бажаної перемоги, де мужньо вистояв 15 днів і загинув від поранення, несумісного з життям поблизу н.п. Кругленькоє Суджанського району.
Анатолій Вікторович - відважний воїн, справжній патріот, людина слова, мужній, цілеспрямований, зразок незламності та міцності духом. Він пишався тим, що захищав свою Батьківщину.
19.12.2024р. на Володимирському майдані міста Лубни зібралося чимало людей, щоб віддати шану та провести в останню дорогу загиблого героя. Рідні, близькі, друзі та побратими, не стримуючи сліз, попрощалися з Анатолієм Вікторовичем.
Він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав найцінніше - своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій. Ця петиція - найменше, що можна зробити для вшанування памʼяті нашого Героя - мужнього, відважного, справжнього чоловіка, батька, сина, друга та побратима.
Навічно 45 років…
Просимо присвоїти ШАПОВАЛУ Анатолію Вікторовичу найвище почесне звання держави «Герой України (посмертно)».
Вічна памʼять. Слава Україні! Герою слава!