Пане Президенте, прошу Вас присвоїти посмертно звання Героя України, моєму чоловіку - вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, старшому солдату КОВАЛЮ ВАДИМУ ВІКТОРОВИЧУ, 26.09.1987 р.н., що проживав в с. Тиниця, Ніжинського району, Чернігівської області.
Учасник АТО/ООС, Вадим Коваль не зміг чекати, як його рідну землю нищать росіяни, тому доєднався до лав ЗСУ 24 лютого 2022 року. Вадим був відданий військовій присязі на вірність Українському народові, виконував військовий обовʹязок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, захищаючи небо Батьківщини в складі В\Ч А1376, 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Вадим був справжнім, мужнім, сміливим, справжнім козаком, сином своєї Батьківщини. Всі хто знав мого чоловіка казали, що він був майстерний, користувався повагою та авторитетом, його оптимізм, енергія та завзятість заряджали та гартували колектив. Був щирим, відвертим, доброзичливим та надійним товаришем, завжди в усьому допомагав своїм побратимам, сміливим , сильний духом і не дивлячись ні на що, допомагав іншим .
Загинув 04.11.2024 року від вибухової травми у Харківській області, виконуючи бойове завдання.
Нашому Герою назавжди 37 років...
Пане Президент, ми, дружина та діти, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому солдату Ковалю Вадиму Вікторовичу , ціною власного життя довів, що в людини можна забрати життя, але не можна забрати Волю!
Слава Україні!