№22/239852-еп
Шановний, пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), моєму чоловікові старшому солдату механіку Мамедову Руслану Ельшадовичу.
Автор (ініціатор): Голуб Ірина Василівна
Дата оприлюднення: 10 січня 2025
Шановний Пане Президенте! Звертаюсь до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові та батькові двох синів, старшому солдатові Мамедову Руслану Ельшадовичу, 18.12.1983 р.н., 115-ї механізованої бригади старшому механіку-водію 1 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 2 механізованої роти, 3 механізованого батальйону військової частини А4053 Збройних Сил України.
Руслан родом із Черкас. Не маючи військової підготовки пішов до військомату та призвався до служби у лави ЗСУ. Проходив навчання на Чернігівщині, багато чому навчався і не пошкодував про свій вчинок, потім на Дніпропетровщині пройшов підготовку по керуванню БМП і став старшим водієм-механіком. З побратимами перебував у Лимані, звідки і виїздив на завдання. Під час останнього виїзду допомагав витягувати побратима, але сам не повернувся. За час служби зі слів побратимів проявив себе хорошим та надійним товаришем.
На привеликий жаль 24.09.2024 року саме в день народження меншого сина нас сповістили про страшну звістку, що Руслан 20.09.2024 року під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню противника загинув від мінометного обстрілу, у бою за нашу Батьківщину неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а діти батьком. Руслан поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був мужнім та хоробрим воїном, коханим чоловіком та батьком, вірним другом та побратимом. Його втрата назавжди змінила наше життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти. Йому назавжди 40.... Ми віримо, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати пам’ять та визнати його як справжнього Героя України (посмертно). Це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Руслана. Вдома на нього чекали дружина та двоє синів 7 та 11 років, які дуже важко переживають втрату і пишаються своїм татом - тепер Героєм.
Слава Герою!
Руслан родом із Черкас. Не маючи військової підготовки пішов до військомату та призвався до служби у лави ЗСУ. Проходив навчання на Чернігівщині, багато чому навчався і не пошкодував про свій вчинок, потім на Дніпропетровщині пройшов підготовку по керуванню БМП і став старшим водієм-механіком. З побратимами перебував у Лимані, звідки і виїздив на завдання. Під час останнього виїзду допомагав витягувати побратима, але сам не повернувся. За час служби зі слів побратимів проявив себе хорошим та надійним товаришем.
На привеликий жаль 24.09.2024 року саме в день народження меншого сина нас сповістили про страшну звістку, що Руслан 20.09.2024 року під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню противника загинув від мінометного обстрілу, у бою за нашу Батьківщину неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а діти батьком. Руслан поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був мужнім та хоробрим воїном, коханим чоловіком та батьком, вірним другом та побратимом. Його втрата назавжди змінила наше життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти. Йому назавжди 40.... Ми віримо, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати пам’ять та визнати його як справжнього Героя України (посмертно). Це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Руслана. Вдома на нього чекали дружина та двоє синів 7 та 11 років, які дуже важко переживають втрату і пишаються своїм татом - тепер Героєм.
Слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гурська Галина Іванівна
17 січня 2025
2.
Дорожко Наталія Олександрівна
17 січня 2025
3.
Кедровська Мар'яна Олександрівна
17 січня 2025
4.
Пудла Віктор Григорійович
17 січня 2025
5.
Ястремська Соломія Ігорівна
17 січня 2025
6.
Сергієнко Ірина Миколаївна
17 січня 2025
7.
Роговик Лідія Іванівна
17 січня 2025
8.
Кандибка Наталія Борисівна
17 січня 2025
9.
Гавриленко Ольга Василівна
17 січня 2025
10.
Вікторова Ганна Сергіївна
17 січня 2025
11.
Тричев Едуард Анатолійович
17 січня 2025
12.
Рубан Ірина Володимирівна
17 січня 2025
13.
Науменко Світлана Анатоліївна
17 січня 2025
14.
Процько Людмила Василівна
17 січня 2025
15.
Шевченко Ірина Іванівна
17 січня 2025
16.
Шестопалова Ірина Миколаївна
17 січня 2025
17.
Сенько Людмила Вікторівна
17 січня 2025
18.
Андрусенко Вікторія Геннадіївна
17 січня 2025
19.
Семенюк Олена Миколаївна
17 січня 2025
20.
Грінченко Ольга Олександрівна
17 січня 2025
21.
Говорун Євген Вікторович
17 січня 2025
22.
Бобошко Інна Іванівна
17 січня 2025
23.
Рудьман Ірина Олексіївна
17 січня 2025
24.
Бондарчук Світлана Станіславівна
17 січня 2025
25.
Кравченко Інна Іванівна
17 січня 2025
26.
Папіна Наталія Павлівна
17 січня 2025
27.
Сильчук Олена Вікторівна
17 січня 2025
28.
Любінецька Юлія Сергіївна
17 січня 2025
29.
Дікарєва Олена Валеріївна
17 січня 2025
30.
Антонець Наталія Іванівна
17 січня 2025
3474
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 84 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.