№22/239930-еп
Присвоєння звання "Героя України" з врученням ордену “ЗОЛОТА ЗІРКА” лейтенанту Сотнику Роману Миколайовичу (посмертно)
Автор (ініціатор): Сотник Олег Романович
Дата оприлюднення: 10 січня 2025
Шановний пане Президент! Прошу Вас, розглянути петицію "Про присвоєння почесного звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) ЛЕЙТЕНАНТУ Десантно-Штурмових військ Збройних Сил України СОТНИКУ Роману Миколайовичу, заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення 13 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення 71 ОЄБр. Народився 17 березня 1978 року в смт. Ратне Волинської області. Навчався у Львівському Національному Університеті Природокористування в Дублянах, згодом переїхав до Львову.
Спочатку війни займався волонтерською діяльністю, паралельно проходив курси по використанню дронів, а в червні 2022 року вступив до Збройних Сил України, а саме в 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду. В колективі викликав до себе повагу, через що побратими шукали у ньому підтримку. Разом з підрозділом виконував завдання на Слобожанщині. В 2023 році на службу вступив його син, в цей же підрозділ. Після Слобожанщини підрозділ відправився в Запорізьку область, а саме бойові дії навколо н.п. Вербове. Роман був на посаді заступника командира роти вогневої підтримки. Для побратимів був як другий батько, разом з ними виходив на складні завдання. В кінці 2023 року підрозділ вирушив у Донецьку область. На початку 2024 року Роман разом з сином перевівся в 71 ОЄБр, де продовжив виконувати бойові завдання. Здобувши таку ж відданість і повагу побратимів до себе в цьому підрозділі, як і в попередньому. В середині 2024 року, підрозділ вирушив у Харківську область. Де 31.07.2024 року Роман потрапив під мінометний обстріл та отримав поранення не сумісні з життям. 01.08.2024 року Романа доставили на точку евакуації, де вже на нього очікував його син. 05.08.2024 року Роман був похований на кладовищі в с. Солонка Львівської області.
Родина пишається ним, його любов’ю до України, відданістю їй та своїм переконанням. Сотник Роман Миколайович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!
Спочатку війни займався волонтерською діяльністю, паралельно проходив курси по використанню дронів, а в червні 2022 року вступив до Збройних Сил України, а саме в 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду. В колективі викликав до себе повагу, через що побратими шукали у ньому підтримку. Разом з підрозділом виконував завдання на Слобожанщині. В 2023 році на службу вступив його син, в цей же підрозділ. Після Слобожанщини підрозділ відправився в Запорізьку область, а саме бойові дії навколо н.п. Вербове. Роман був на посаді заступника командира роти вогневої підтримки. Для побратимів був як другий батько, разом з ними виходив на складні завдання. В кінці 2023 року підрозділ вирушив у Донецьку область. На початку 2024 року Роман разом з сином перевівся в 71 ОЄБр, де продовжив виконувати бойові завдання. Здобувши таку ж відданість і повагу побратимів до себе в цьому підрозділі, як і в попередньому. В середині 2024 року, підрозділ вирушив у Харківську область. Де 31.07.2024 року Роман потрапив під мінометний обстріл та отримав поранення не сумісні з життям. 01.08.2024 року Романа доставили на точку евакуації, де вже на нього очікував його син. 05.08.2024 року Роман був похований на кладовищі в с. Солонка Львівської області.
Родина пишається ним, його любов’ю до України, відданістю їй та своїм переконанням. Сотник Роман Миколайович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сат Наталія Алдин-Оолівна
13 січня 2025
2.
Кибалюк Марія Вікторівна
13 січня 2025
3.
Ночніченко Ольга Анатоліївна
13 січня 2025
4.
Кійко Тетяна Борисівна
13 січня 2025
5.
Кізілов Олег Вікторович
13 січня 2025
6.
Петрик Людмила Валентинівна
13 січня 2025
7.
Беленцова Аліна Петрівна
13 січня 2025
8.
Литвиненко Марина Володимирівна
13 січня 2025
9.
Оліферчук Оксана Миколаївна
13 січня 2025
10.
Сидорко Альона Павлівна
13 січня 2025
11.
Рибак Надія Олександрівна
13 січня 2025
12.
Михлик Ірина Сергіївна
13 січня 2025
13.
Боровець Тетяна Анатоліївна
13 січня 2025
14.
Білецька Валерія Олександрівна
13 січня 2025
15.
Мідляр Ірина Володимирівна
13 січня 2025
16.
Сич Наталія Леонідівна
13 січня 2025
17.
Мельник Ольга Михайлівна
13 січня 2025
18.
Шевцова Вікторія Олександрівна
13 січня 2025
19.
Єнич Микола Ростиславович
13 січня 2025
20.
Горющенко Віта Вікторівна
13 січня 2025
21.
Корнутич Ірина Йосипівна
13 січня 2025
22.
Свідніцька Вікторія Ігорівна
13 січня 2025
23.
Семенюк Іванна Сергіївна
13 січня 2025
24.
Бойко Тетяна Андріївна
13 січня 2025
25.
Трофіменко Тетяна Сергіївна
13 січня 2025
26.
Гончарик Любов Ярославівна
12 січня 2025
27.
Дуденко Ірина Леонідівна
12 січня 2025
28.
Руда Ольга Валеріївна
12 січня 2025
29.
Бровчук Віра Василівна
12 січня 2025
30.
Марціх Вероніка Григорівна
12 січня 2025
1494
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 88 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.