№22/239930-еп
Присвоєння звання "Героя України" з врученням ордену “ЗОЛОТА ЗІРКА” лейтенанту Сотнику Роману Миколайовичу (посмертно)
Автор (ініціатор): Сотник Олег Романович
Дата оприлюднення: 10 січня 2025
Шановний пане Президент! Прошу Вас, розглянути петицію "Про присвоєння почесного звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) ЛЕЙТЕНАНТУ Десантно-Штурмових військ Збройних Сил України СОТНИКУ Роману Миколайовичу, заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення 13 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення 71 ОЄБр. Народився 17 березня 1978 року в смт. Ратне Волинської області. Навчався у Львівському Національному Університеті Природокористування в Дублянах, згодом переїхав до Львову.
Спочатку війни займався волонтерською діяльністю, паралельно проходив курси по використанню дронів, а в червні 2022 року вступив до Збройних Сил України, а саме в 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду. В колективі викликав до себе повагу, через що побратими шукали у ньому підтримку. Разом з підрозділом виконував завдання на Слобожанщині. В 2023 році на службу вступив його син, в цей же підрозділ. Після Слобожанщини підрозділ відправився в Запорізьку область, а саме бойові дії навколо н.п. Вербове. Роман був на посаді заступника командира роти вогневої підтримки. Для побратимів був як другий батько, разом з ними виходив на складні завдання. В кінці 2023 року підрозділ вирушив у Донецьку область. На початку 2024 року Роман разом з сином перевівся в 71 ОЄБр, де продовжив виконувати бойові завдання. Здобувши таку ж відданість і повагу побратимів до себе в цьому підрозділі, як і в попередньому. В середині 2024 року, підрозділ вирушив у Харківську область. Де 31.07.2024 року Роман потрапив під мінометний обстріл та отримав поранення не сумісні з життям. 01.08.2024 року Романа доставили на точку евакуації, де вже на нього очікував його син. 05.08.2024 року Роман був похований на кладовищі в с. Солонка Львівської області.
Родина пишається ним, його любов’ю до України, відданістю їй та своїм переконанням. Сотник Роман Миколайович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!
Спочатку війни займався волонтерською діяльністю, паралельно проходив курси по використанню дронів, а в червні 2022 року вступив до Збройних Сил України, а саме в 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду. В колективі викликав до себе повагу, через що побратими шукали у ньому підтримку. Разом з підрозділом виконував завдання на Слобожанщині. В 2023 році на службу вступив його син, в цей же підрозділ. Після Слобожанщини підрозділ відправився в Запорізьку область, а саме бойові дії навколо н.п. Вербове. Роман був на посаді заступника командира роти вогневої підтримки. Для побратимів був як другий батько, разом з ними виходив на складні завдання. В кінці 2023 року підрозділ вирушив у Донецьку область. На початку 2024 року Роман разом з сином перевівся в 71 ОЄБр, де продовжив виконувати бойові завдання. Здобувши таку ж відданість і повагу побратимів до себе в цьому підрозділі, як і в попередньому. В середині 2024 року, підрозділ вирушив у Харківську область. Де 31.07.2024 року Роман потрапив під мінометний обстріл та отримав поранення не сумісні з життям. 01.08.2024 року Романа доставили на точку евакуації, де вже на нього очікував його син. 05.08.2024 року Роман був похований на кладовищі в с. Солонка Львівської області.
Родина пишається ним, його любов’ю до України, відданістю їй та своїм переконанням. Сотник Роман Миколайович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гусак Аліна Михайлівна
17 січня 2025
2.
Лучка Вадим Андрійович
17 січня 2025
3.
Феденьків Наталія Миколаївна
17 січня 2025
4.
Радько Наталія Григорівна
17 січня 2025
5.
Шаповалюк Ірина Вікторівна
17 січня 2025
6.
Тиховська Олена Павлівна
17 січня 2025
7.
Дога Рита Борисівна
17 січня 2025
8.
Сава Галина Богданівна
17 січня 2025
9.
Гуменна Марія Володимирівна
17 січня 2025
10.
Сергієнко Ірина Миколаївна
17 січня 2025
11.
Іщенко Юрій Володимирович
17 січня 2025
12.
Шевченко Ірина Іванівна
17 січня 2025
13.
Гуцалюк Мар'яна Анатоліївна
17 січня 2025
14.
Собчук Олена Василівна
17 січня 2025
15.
Максименко Андрій Юрійович
17 січня 2025
16.
Федорець Тетяна Вікторівна
17 січня 2025
17.
Дікарєва Олена Валеріївна
17 січня 2025
18.
Карпа Тетяна Володимирівна
17 січня 2025
19.
Борисова Світлана Ігорівна
17 січня 2025
20.
Тяглій Людмила Володимирівна
17 січня 2025
21.
Савко Світлана Леонідівна
17 січня 2025
22.
Марченко Наталя Миколаївна
17 січня 2025
23.
Магора Олена Михайлівна
17 січня 2025
24.
Ричка Сергій Миколайович
17 січня 2025
25.
Яровик Діана Русланівна
17 січня 2025
26.
Вдовиченко Аліна Ігорівна
17 січня 2025
27.
Балас Ірина Анатоліївна
17 січня 2025
28.
Бубряк Ірина Василівна
17 січня 2025
29.
Симоненко Ольга Валеріївна
17 січня 2025
30.
Нікітін Владислав Олександрович
17 січня 2025
4277
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 84 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.