Шановний пане Президент прошу вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму брату ,сину, хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату Манус Олексію Дмитровичу (позивний Мультік) в/ч № A0281, 95 окрема десантно- штурмова бригада.
Олексій загинув під час виконання бойового завдання віддавши найцінніше за нас з вами, за вільну та незалежну Україну за її майбутнє – СВОЄ ЖИТТЯ. Йому було лише 28 років…
Олексій народився 19 червня 1996 року в місті Волочиськ. Навчався в місцевій ЗОШ №1, а потім здобув спеціальність муляра та електрозварника ручного зварювання у Волочиському промислово-аграрному ліцеї. Після закінчення деякий час працював на ВМЗ АТ "Мотор Січ". Останні вісім років свого життя провів за кордоном, працюючи в Польщі.
У квітні 2024 року Олексій повернувся на рідну землю, і вже 7 квітня вступив до лав ЗСУ, без вагань ставши на захист Батьківщини. З цього часу він мужньо виконував свій військовий обов’язок і став надійним побратимом для товаришів.
24 липня під час боїв Олексій отримав поранення. Після лікування він провів місяць на реабілітації, що дало можливість побути поруч із рідними та друзями.
Нажаль, 1 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Курській області,життя нашого Героя обірвалося, і він повернувся додому на щиті.
Олексій завжди любив життя, вірив у краще майбутнє для рідної України та мріяв стати надійною опорою для своєї родини.
У свої 28 років він встиг стати для всіх Героєм та гідним прикладом для своїх племінників, яких безмежно любив.
Біль від цієї втрати назавжди залишиться в серцях його рідних, і неможливо підібрати слів, щоб вгамувати цю невимовну тугу.
Олексій назавжди залишиться в нашій пам’яті як доброзичлива, усміхнена, чесна і віддана своїй справі людина, великий патріот України.
Честь і слава нашому Герою, Олексію.
Герої не вмирають, вони назавжди залишаться в нашій пам'яті.
Слава Україні! Героям Слава!