№22/240096-еп
Прохання про присвоєння звання Героя України (посмертно) Кичану Олександру Івановичу
Автор (ініціатор): Тимченко Світлана Михайлівна
Дата оприлюднення: 13 січня 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас надати звання Героя України (посмертно), військовослужбовцю ЗСУ, хороброму захиснику України, чоловікові, батькові, синові, брату, другу, старшому оператору 2 протитанкового відділення протитанкового взводу 2 механізованого батальйону військової частини А0536, солдату Кичану Олександру Івановичу, 3.05.1988 р.н.
З перших днів війни Олександр боронив рідну Золочівщину (Харківська обл.) у лавах ТрО та продовжив свій шлях воїна на Донецькому напрямку, де мужньо захищаючи свою Батьківщину, загинув поблизу н.п. Водяне під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил РФ 05.03.2023 р.
Побратими запамʼятали його за позивним — Кіча. А також як патріота своєї держави, сильного духом, безстрашного, мотивованого, справедливого воїна, який завжди мислив холодною головою, підтримував побратимів під час завдань, міг заспокоїти і налаштувати. Він завжди йшов перший та ніколи не залишав в біді. Для нього не було неможливих завдань і він завжди був до останнього заради своєї сім'ї та держави.
Це підтверджують наступні слова про Олександра від його побратима:
«Саня був завжди веселим, бадьорив усіх та підтримував. Він був справедливим, ніколи не проходив повз, якщо бачив якусь несправедливість.
У боях проявив себе як сміливий та кмітливий командир відділення, ніколи не боявся йти прямо ворогові в лоб, щоб виконати завдання.
У Водяному не побоявся, взяв своє відділення і пішов відбивати з оточення своїх побратимів, що успішно і виконав, при цьому завдав великих втрат ворогові.
У Сєверному попри велику щільність вогню виконував завдання та відбивав безперервні штурми ворога.
У Вугледарі успішно завів своє відділення на позиції, близько тижня протримав позиції без втрат і так само успішно вивів усіх звідти.
Разом із ним ми заходили на позицію в Богоявленці та готували позиції для заходу трьох рот».
В Олександра залишилася дружина, троє діток, мама, сестри, брати.
У пам’яті рідних він назавжди буде найкращим, люблячим та турботливим.
Олександр віддав найцінніше за нашу свободу — своє життя.
Ми, його рідні та друзі, безмежно пишаємося нашим Героєм. Його сміливість, незламність і відданість Батьківщині є прикладом для нас усіх. Ми впевнені, що він гідний найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Дуже сподіваємося на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану хороброму та мужньому воїну Олександру.
Прошу Вас надати звання Героя України (посмертно), військовослужбовцю ЗСУ, хороброму захиснику України, чоловікові, батькові, синові, брату, другу, старшому оператору 2 протитанкового відділення протитанкового взводу 2 механізованого батальйону військової частини А0536, солдату Кичану Олександру Івановичу, 3.05.1988 р.н.
З перших днів війни Олександр боронив рідну Золочівщину (Харківська обл.) у лавах ТрО та продовжив свій шлях воїна на Донецькому напрямку, де мужньо захищаючи свою Батьківщину, загинув поблизу н.п. Водяне під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил РФ 05.03.2023 р.
Побратими запамʼятали його за позивним — Кіча. А також як патріота своєї держави, сильного духом, безстрашного, мотивованого, справедливого воїна, який завжди мислив холодною головою, підтримував побратимів під час завдань, міг заспокоїти і налаштувати. Він завжди йшов перший та ніколи не залишав в біді. Для нього не було неможливих завдань і він завжди був до останнього заради своєї сім'ї та держави.
Це підтверджують наступні слова про Олександра від його побратима:
«Саня був завжди веселим, бадьорив усіх та підтримував. Він був справедливим, ніколи не проходив повз, якщо бачив якусь несправедливість.
У боях проявив себе як сміливий та кмітливий командир відділення, ніколи не боявся йти прямо ворогові в лоб, щоб виконати завдання.
У Водяному не побоявся, взяв своє відділення і пішов відбивати з оточення своїх побратимів, що успішно і виконав, при цьому завдав великих втрат ворогові.
У Сєверному попри велику щільність вогню виконував завдання та відбивав безперервні штурми ворога.
У Вугледарі успішно завів своє відділення на позиції, близько тижня протримав позиції без втрат і так само успішно вивів усіх звідти.
Разом із ним ми заходили на позицію в Богоявленці та готували позиції для заходу трьох рот».
В Олександра залишилася дружина, троє діток, мама, сестри, брати.
У пам’яті рідних він назавжди буде найкращим, люблячим та турботливим.
Олександр віддав найцінніше за нашу свободу — своє життя.
Ми, його рідні та друзі, безмежно пишаємося нашим Героєм. Його сміливість, незламність і відданість Батьківщині є прикладом для нас усіх. Ми впевнені, що він гідний найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Дуже сподіваємося на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану хороброму та мужньому воїну Олександру.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Столяр Андріана Іванівна
05 лютого 2025
2.
Бринько Марія Іванівна
05 лютого 2025
3.
Кутник Марія Ярославівна
05 лютого 2025
4.
Дякова Аліна Вячеславівна
05 лютого 2025
5.
Линник Карина Сергіївна
05 лютого 2025
6.
Степанов Віктор Ігорович
05 лютого 2025
7.
Гончарук Неллі Михайлівна
05 лютого 2025
8.
Бурбіль Мар'яна Тарасівна
05 лютого 2025
9.
Русскова Тетяна Олександрівна
05 лютого 2025
10.
Драбчук Ольга Ярославівна
05 лютого 2025
11.
Коробчук Людмила Михайлівна
05 лютого 2025
12.
Смук Роксолана Іванівна
05 лютого 2025
13.
Руденко Світлана Борисівна
05 лютого 2025
14.
Рожко Анна Василівна
05 лютого 2025
15.
Панченко Олена Іванівна
05 лютого 2025
16.
Олекшій Ірина Михайлівна
05 лютого 2025
17.
Пиріжок Людмила Іванівна
05 лютого 2025
18.
Дузяк Тетяна Анатоліївна
05 лютого 2025
19.
Давидчук Ольга Володимирівна
05 лютого 2025
20.
Сливка Лілія Михайлівна
05 лютого 2025
21.
Охоцька Олександра Олександрівна
05 лютого 2025
22.
Гардєєва Надія Іванівна
05 лютого 2025
23.
Шаненко Олександр Вікторович
05 лютого 2025
24.
Петько Аліна Віталіївна
05 лютого 2025
25.
Лісовенко Інна Михайлівна
05 лютого 2025
26.
Степанчук Ірина Іванівна
05 лютого 2025
27.
Грищенко Дар'я Олександрівна
05 лютого 2025
28.
Поліковська Кароліна Володимирівна
05 лютого 2025
29.
Овсяников Роман Іванович
05 лютого 2025
30.
Рожко Оксана Василівна
05 лютого 2025
6939
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 68 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.