Шановний пане Президенте,прошу Вас присвоїти звання Героя України,посмертно,солдату 63 ОМБР Паніву Василю Михайловичу(18.07.1980р-10.09.2024р.)

Шановний пане Президенте,прошу Вас і маю надію на Ваше взаєморозуміння присвоїти посмертно звання Героя України,моєму коханому чоловіку-вірному сину своєї Батьківщини,хороброму воїну Збройних Сил України,солдату 63 ОМБР Паніву Василю Михайловичу.
Народився Василько 18 липня 1980р.у карпатському селі Залокоть,що на Дрогобиччині де і пройшло його дитинство.Закінчив місцеву школу і вступив у професійне училище Мединич в Підбузькому філіалі електромонтажника освітлення та освітлювальних мереж.Любив спорт,зокрема,захоплювався завжди футболом.
В період з 1998 по 2000 рр.проходив строкову службу в армії.Після проходження служби,виїхав за кордон в Італію(о.Іскія)де і працював до 2022 року.
2008р.отримав посвідчення після навчання міжнародного стандарту"Загального та лікувального масажу"
Хоббі Василька було полювання,оскільки був професійним мисливцем,любив колекціонувати зброю.
2014р.,коли був початок операції АТО,Василь не залишився осторонь,допомагаючи матеріальним забезпеченням,яке було необхідне воїнам..,керуючись гаслом"або ти для фронту,або ти на фронті!!!"
З сім'єю проживав у м.Бориславі.
Під час повномасштабного вторгнення 24.02.22р.відмінив квитки в Італію і не чекаючи повідомлення з місцевого ТЦК,добровільно вступив у Збройні сили України.
З 28 лютого 2022 р.солдата Паніва Василя Михайловича призначено водієм автомобільного відділення взводу 29 Реактивного Артилерійського Дивізіону 63 ОМБР.
Бойове хрещення пройшов у степах Запорізької області.Брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України,беручи участь у боях у Донецькій області,а саме Волноваський та Краматорський р-ни.,Лиманський напрямок,а саме бої під Бахмутом та в Серебрянському лісі.
З червня 2024р.переведений солдат Панів Василь Михайлович на стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 63 ОМБР..
Навіки в строю з 10 вересня 2024 р..,загинув в результаті виконання бойового завдання поблизу села Діброва,Сєвєродонецького району,Луганської області,внаслідок наїзду на вибуховий пристрій..
Василь був справжнім,мужнім сміливцем,гідним сином своєї Батьківщини.Його вірність присязі,сила духу та відвага,стали прикладом для побратимів.Він завжди готовий був підтримати своїх братів по духу,допомогти у складну хвилину і залишився для них незламною опорою.."Здобуваючи свободу у бою!"
Нашому Герою назавжди 44 роки...Його незламність,патріотизм та самопожертва,стали символом боротьби за свободу України.
Василь віддав найдорожче-своє життя,щоб ми могли жити у вільній та незалежній державі.
У Паніва Василя Михайловича,залишилась кохана дружина,люблячі синочок та донечка,матуся та дві сестрички,які завжди нестимуть пам'ять про нього в серця українців!...
Слава Герою України!
Слава Україні!