Про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) та орденом «Золота Зірка» (посмертно) Масловському Дмитру Олеговичу з позивним «Кобра» 71-ї окремої єгерської десантно-штурмової бригади, 07.11.1994 р.н., уродженцю та мешканцю села Янишівка, справжньому патріоту, хороброму захиснику України.

Шановний пане Президенте!
Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області просить Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) та орденом «Золота Зірка» (посмертно) Масловському Дмитру Олеговичу з позивним «Кобра» 71-ї окремої єгерської десантно-штурмової бригади, 07.11.1994 р.н., уродженцю та мешканцю села Янишівка, справжньому патріоту, хороброму захиснику України.
Лише нещодавно, завдяки офіційним джерелам телеканалу 1+1 журналісти та бійці 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ ЗСУ підтвердили факт, що Масловський Дмитро Олегович загинув 17 листопада 2024 року під час рукопашного бою озброєний ножем з окупантом в районі населеного пункту Трудове Донецької області.
Воїн прикривав тил штурмової групи, яка захищала село. Він врятував життя побратимів ціною власного, який не побоявся зустріти ворога лицем в лице, дати йому відсіч та до останнього подиху був відданий українському народові.
Життя Воїна обірвалося на тридцятому році життя.
Дмитро народився в селі Янишівка, де закінчив школу. У школі був чемним, привітним, відповідальним хлопцем. Навчався добре, мав багато друзів. Йому було притаманне загострене почуття справедливості тому завжди ставав на захист слабших.
Так склалися сімейні обставини, що мати сама займалася вихованням Дмитра, але вона виховала справжнього чоловіка - надійного, мужнього, відповідального, патріота України.
Незважаючи на те, що був занадто молодий, свій військовий шлях розпочав в АТО/ООС, де за період з 2017 по 2020 роки проходив військову службу за контрактом та успішно виконував завдання по обороні населених пунктів України.
У 2023 році, за призовом під час мобілізації, Дмитро Олегович знову став до військової служби та мужньо стояв на захисті нашої Батьківщини в одній з бригад Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконуючи бойові завдання на Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках, разом з побратимами успішно стримував наступи ворога та утримував позиції.
Дмитро прожив коротке, але свідоме життя справжнього чоловіка та патріота і свідомо обрав військову справу захищаючи Україну, родину та всіх нас. За проявлену мужність та успішне виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”.
За наш спокій, мир в Україні він заплатив найдорожчу ціну - своє життя, яке мов спалах зірки на небі освітила шлях до майбутньої Перемоги України.
Дмитро був єдиною опорою для матері та молодших брата і сестри. У жалобі з невимовним болем у серці залишилися рідні, наречена, а також побратими і друзі.
Почесне звання «Герой України» та орден «Золота Зірка» (посмертно) особливо важливі для його матері та буде вічним нагадуванням про люблячого сина, мужнього воїна та справжнього Героя.