Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Заливанському Валерію Володимировичу, військовослужбовцю Збройних сил України в/ч 2167, який загинув 12.04.2024 р. поблизу н.п. Катеринівка, Покровського району, Донецької області.

Шановний Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові Валерію Володимировичу ЗАЛИВАНСЬКОМУ.
Валерій народився 12.02.1973 року в с. Вовчинець Козятинського району Вінницької області.
25 лютого 2022 року був призваний на військову службу у зв'язку з мобілізацією, на посаду радіотелефоніста 3-ї самохідної артилерійської батареї 2-го самохідного дивізіону в/ч 2167.
В серпні 2022 року був нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України".
В травні 2023 року отримав "Посвідчення учасника бойових дій".
З честю та гідністю разом з побратимами боронив цілісність нашої держави, проявляючи неймовірну сміливість та самопожертву.
У червні 2023 року Валерій отримав вогнепальне уламкове сліпе поранення потиличної ділянки з наявністю сторонніх тіл, струс головного мозку, акубаротравму,контузію лівого ока та термічні опіки обличчя та шиї І ступеню. Після лікування в госпіталі повернувся в стрій.
Старший сержант Валерій Володимирович ЗАЛИВАНСЬКИЙ загинув 12.04.2024 року в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини (противник здійснив ураження позиції підрозділу ударним безпілотним літальним апаратом) поблизу н.п. Катеринівка Покровського району Донецької області, але майже 7 місяців Захисник вважався безвісти зниклим. Поховання Валерія Володимировича ЗАЛИВАНСЬКОГО відбулось 03.11.2024 в селі Івангород Уманського району Черкаської області, де він проживав та трудився на благо своєї сім'ї, села, адже був працьовитим, добрим та тим, хто завжди простягне руку допомоги.
У Валерія залишилась дружина, сини, мама, брати та 2 маленьких внуки, яких дідусь більше ніколи не погойдає на своїх мужніх та люблячих руках, ніколи не приголубить та не побачить, як ростуть його кровинки.
В пам'яті рідних, близьких назавжди залишиться його сміх, підбадьорливі слова, наповнені добром очі та незламний дух. Дух справжнього чоловіка, батька, сина, брата, дідуся, Захисника своєї землі.
Валерій Володимирович ЗАЛИВАНСЬКИЙ віддав найдорожче, що мав - своє життя, щоб його рідні, близькі, ми з вами та вся Україна була вільною та незалежною та щоб якнайшвидше настав мир та спокій.
Присвоєння звання Герой України (посмертно) буде гідним та справедливим визнанням подвигу нашого Захисника та вшанування пам'яті про нього. Тому звертаюся із проханням до Вас, шановний Пане Президенте, розглянути петицію та присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові, ЗАЛИВАНСЬКОМУ ВАЛЕРІЮ ВОЛОДИМИРОВИЧУ.
Вічна та світла пам'ять нашим полеглим Героям! Слава Україні! Героям слава!
Герою Валерію Заливанському назавжди 51.