Петиція про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику Батьківщини, військовослужбовцю Збройних Сил України солдату 71 окремої єгерської бригади Десантно- штурмових військ Збройних Сил України ( військова частина А4030), Іванік Артему Олександровичу

Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію «Про присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику Батьківщини, зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення розвідки та корегування вогню взводу БпЗК1, солдату 71 окремої єгерської бригади Десантно- штурмових військ Збройних Сил України( військова частина А 4030), Іванік Артему Олександровичу 23.08.1993 р.н.
З початку повномасштабного вторгнення неодноразово добровільно приходив до військкомату з проханням взяти його до лав ЗСУ. Одним із перших подав заявку для зарахування на військову службу через Центр надання адміністративних послуг Славутської міської територіальної громади.
До лав захисників України Артем став 08.03.2023 року, військові навчання проходив у м. Житомир та був відібраний для проходження військової спеціальної підготовки у Великобританії у десантно-штурмових військах. Після навчання був направлений в зону бойових дій на Запорізькому напрямку. З 30 квітня 2023 року мінометником приймав участь в штурмових діях на Запорізькому напрямку (с.Роботине, с.Вербове). Неодноразово залучався до евакуації загиблих та поранених побратимів. Артем був справжнім, мужнім, сміливим, сином своєї Батьківщини. Був щирим, відвертим, доброзичливим та надійним товаришем, сміливим, сильний духом і не дивлячись ні на що, завжди в усьому допомагав своїм побратимам. Завдяки його наполегливості врятовано не одне життя побратимів та повернуто з поля бою тіла загиблих Захисників України. При виконанні бойового завдання в районі с.Вербового, 28.05.2023 року при мінометному обстрілі отримав поранення але незважаючи на це мужньо продовжив виконувати бойове завдання. За свої старання, зразкове виконання службових обов'язків, проявлену мужність та високу професійну майстерність нагороджений Подякою командира військової частини А 4030.
На початку листопада 2023 року здобув кваліфікацію санітарного інструктора та з кінця 2023 року Артем разом із побратимами служив у найнапруженіших зонах Донеччини. (с.м.т. Очеретине, с.Нетайлове), хоробро виконуючи поставлені бойові завдання, здійснюючи евакуацію загиблих та поранених в район с.Новопрокопівка. Під час однієї із евакуацій поранених на зазначеному напрямку отримав повторне поранення, але незважаючи на поранення залишився на передовій з побратимами.
З середині квітня 2024 року приймав участь у бойових діях на Харківському напрямку у м. Вовчанськ де також здійснював евакуацію загиблих та поранених. Завдяки злагодженим діям Артема та його побратимів, вдалося врятувати життя багатьом захисникам України.
У травні 2024 року Іванік Артема Олександровича нагороджено медаллю Ветеран Війни - учасник бойових дій.
В червні 2024 року наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 1017 від 03.07.2024 року за врятовані життя військовослужбовців під час участі у воєнних (бойових) діях Артем нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «ЗА ЗБЕРЕЖЕНЕ ЖИТТЯ».
21.09.2024 року пройшов навчання пілотом БпАК ( безпілотних авіаційних комплексів), Швидко опанував навики пілота. На початку листопада знову повернувся на Донбас, Курахівський напрямок ( с.Єлізаветовка, с.Успенівка, с.Трудове) продовжував здійснювати розвідку та наносити ураження силам ворога засобами безпілотних систем, скидами снарядів на ворожу техніку та живу силу противника. За зразкове виконання службових обов'язків, старанність, розумну ініціативу при виконанні особливо небезпечних завдань отримав Подяку за проявлену мужність та професіоналізм.
При виконанні бойового завдання під час штурму противником українських позицій, в районі с.Трудове Донецької області, 16.11.2024 року, мужньо виконуючи військовий обов'язок Іванік Артем Олександрович загинув боронячи неньку Україну. Своїм коротким та яскравим життям військового Артем нищив ворога та наближав перемогу. Артем на завжди залишиться молодим вродливим життєрадісним 31 річним чоловіком. Ніщо не загоїть цієї рани. Але пам’ять про нього має жити вічно в історії України і у наших серцях. Він є прикладом справжнього Героя, який ціною власного життя відстоював наше майбутнє. Родина пишається ним, його любов’ю до України, відданістю їй та своїм переконанням. Артем назавжди став до лав чергової Небесної Сотні наших безсмертних захисників навічно!
Іванік Артем Олександрович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Наша родина, друзі, знайомі та бойові побратими, звертаються до Вас із проханням вшанувати пам'ять АРТЕМА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ІВАНІКА, присвоївши йому звання Героя України (посмертно) за його героїзм, самопожертву та вагомий внесок у боротьбу за свободу й незалежність нашої держави.
Слава Україні!
Героям Слава!