Я, Манюта Анна Володимирівна, сестра Кваші Андрія Володимировича (23.07.1990 р. н.), звертаюся до Вас із проханням вшанувати пам’ять мого брата та посмертно присвоїти йому звання Героя України за його видатну службу, мужність та самопожертву в боротьбі за незалежність та свободу нашої держави.
Кваша Андрій Володимирович присвятив своє життя захисту України, служачи у Збройних Силах України з 28 вересня 2010 року. Він обіймав такі посади:
• Стрілець, помічник гранатометника, старший стрілець, начальник аеромобільної десантної роти десантного батальйону у військовій частині А0224 (м. Миколаїв).
• Учасник антитерористичної операції на сході України (2014 р.).
• Курсант Військової академії в м. Одеса (31 серпня 2015 р. – 20 червня 2020 р.).
• Інженер виробничо-технічного відділення у військовій частині А1201 (20 червня 2020 р. – 21 березня 2022 р., с. Богданівка, Кіровоградська обл.).
• Заступник командира танкового батальйону з озброєння 4 окремої танкової бригади військової частини А7015 (м. Черкаси).
Андрій загинув 22 грудня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу в районі села Гайгород, Сватівського району, Луганської області, виконуючи свій військовий обов’язок до останнього подиху.
Його внесок у захист нашої держави відзначений численними нагородами:
• Нагрудний знак «Десант» (1 липня 2011 р.).
• Нагрудний знак «За зразкову службу» (9 липня 2014 р.).
• Медаль «Учасник бойових дій» (10 квітня 2015 р.).
• Пам’ятний нагрудний знак «Захисник України» (29 листопада 2015 р.).
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17 лютого 2016 р.).
Мій брат був справжнім патріотом і воїном, який не тільки захищав, але й віддавав усе заради майбутнього України. Його мужність і самовідданість є прикладом для кожного з нас.
Я щиро прошу Вас розглянути це прохання та посмертно присвоїти Кваші Андрію Володимировичу найвище державне звання Героя України, що стане гідним вшануванням його подвигу та незламного духу.
З повагою,
Манюта Анна Володимирівна, сестра Кваші Андрія Володимировича