Пане президент, рідні загиблого просять Вас, розглянути звернення щодо присвоєння звання "Герой України" командиру взводу противотанкових ракетних комплексів 2 механізованого батальйону, військової частини А1302, молодшому сержанту Даниленко Іллі Романовичу 27.07.1990р.н.
Ілля народився у м. Жовті Води де навчався і виріс, був єдиним сином у матері, яка згадує, що ще з дитинства він мріяв про військову службу.
Так і сталось.Пройшов строкову службу у Харківській області. А у 2018 році підписавши контракт таємно від рідних пішов захищати Україну. Був у лавах АТО та ООС. Пройшов найгарячіші точки. Неодноразово проявляв себе як сміливий та відданий своєму народові солдат за що отримав посаду командира взводу.
Нищив ворога на Харківському, Сумському, Донецькому напрямках. Приймав участь у визволенні Гусарівки, Балакліївщини, дійшовши аж до Ізюма. Стояв на захисті Соледару та Бахмута. Особисто знищив десятки ворожої техніки та бронетехніки.
Був дійсно командиром та другом з великої літери за яким в бій йшли побратими. Завжди особисто перевіряв позиції. За що 11 березня 2024 р. вірний присязі та українському народові віддав своє життя у Донецькій області н.п. Кліщіївка.
Вдома його чекали рідні, мати, дружина та троє неповнолітніх дітей, сестри та брат.
Нагороджений багатьма нагородами зокрема:
За оборону шахти Бутівка, За військову службу Україні, "Золотий хрест", За мужність і честь 3 ступеня,За мужність 3 ступеня ( президентська) та За мужність 2 ступеня ( ПОСМЕРТНО).