Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно)

Пане Президент!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України(посмертно), хороброму і відданому захиснику нашої Батьківщини моєму братові, батькові маленької донечки, солдату командиру 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу роти ударних безпілотних комплексів військової частини А0224, Білику Денису Сергійовичу.
Білик Денис Сергійович народився в м. Запоріжжя 16.01.1983 р. З перших днів повномасштабного вторгнення в 2022 р. добровільно пішов у і настояв на тому, щоб долучитися до Збройних Сил України, ставши на захист нашої Батьківщини, кожного з нас. На війні з 2022 р. був снайпером, у січні 2023 року під час виконання бойового завдання у складі підрозділу поблизу н.п. Мар’їнка Донецької області отримав поранення. Після лікування повернувся в свою частину, де продовжив службу. В червні 2023 р. у зв’язку з наслідками  після отриманого поранення  був переведений  на посаду пілота БПЛА, а з 02.12.2023р. був призначений командиром відділення.
Завжди з посмішкою на обличчі, ні за яких обставин не втрачав надію, підтримував своїх рідних та любив повторювати, що все буде добре. Він був неймовірною людиною, дбайливим, чуйним та добрим татом, чудовим сином, братом та справжнім другом. На Дениса Сергійовича можна було покластися та розраховувати в будь-яку хвилину, завжди готовий був прийти на допомогу. Його поважали друзі, родичі , побратими, та навіть просто знайомі.
Білик Денис Сергійович (позивний «Джанго») був сміливим та відважним у бою, завжди підставляв плече своїм побратимам. На війні відрізнявся хоробрістю та людяністю. Стояв на захисті ,брав участь у штурмах, виносив на собі поранених побратимів. Постійно виходив « на нуль».
Солдат, командир відділення Білик Денис Сергійович до кінця був вірний військовій присязі, побратимам та Україні. Він віддав найцінніше - своє життя - за територіальну цілісність і суверенітет України та світле майбутнє усіх українців.
Загинув Білик Денис Сергійович 20.01.2024р. від отриманих поранень не сумісних з життям, не приходячи до свідомості. Поранення отримав 03.01.2024р. під час виконання бойового завдання в районі с. Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області, закривши своїм тілом побратима. Справжній патріот, вірний захисник України Білик Денис Сергійович до останнього подиху захищав мирне небо над нашими головами та майбутнє своєї Батьківщини. Йому навіки залишиться 41 рік.
Відзначений орденом «За мужність» 3 ступеня, а також нагрудним знаком учасника бойових дій Ветеран війни.
Пане Президент! Від імені батьків, доньки, рідних, знайомих та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Білику Денису Сергійовичу 16.01.1983 р.н.
Герою назавжди 41!
Слава Герою України!
Слава Україні!