Шановний пане Президенте! Як мати загиблого воїна, прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) вірному, мужньому і сміливому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату Іщенко Сергію Володимировичу (Єнот) старшому навіднику мінометної батареї військової частини А0139 101 ОБрОГШ. Народився Сергій 18.10.1995 року в місті Херсон та згодом з мамою переїхав в місто Кривий Ріг. Навчався в школах м. Кривий Ріг, с. Запоріжжя Широківського району та с. Савро П'ятихатського району, потім закінчив педагогічний коледж у м. Жовті Води Дніпропетровської області де здобув спеціальність вчителя молодших класів та англійської мови.
У 2014 році разом з мамою переїхав в с. Вовчик Лубенського району Полтавської області. Працював у м. Житомир, м. Львів, м. Київ.
Воювати пішов добровольцем в перший день війни, він не міг інакше адже щиро любив Україну: цей вибір був свідомим, чесною і мужньою була його фронтова дорога. Навчався бойовому мистецтву у Великобританії.
Коли ворог напав на нашу країну обороняв Київ, виконував бойові задання на Торецькому та Донецькому напрямках.
Його велика душа встигала любити людей, турбуватися про маму яка також пішла служити в ТРО. Навіть на війні він встигав турбуватися про тварин, з Торецького напрямку привіз додому врятованого чотирилапого побратима який не раз їх рятував, попереджуючи про наближення обстрілів. Сергій був всебічно розвинутою людиною: гарно малював, писав вірші та співав в рок-групі.
Свій останній бій прийняв біля населеного пункту Нью-Йорк Донецької області та загинув 30 травня 2024 року з честю виконавши свій військовий обов'язок, вірний військовій присязі та народу України. Він віддав за мир та незалежність нашої країни найцінніше - своє життя.
Під час бойових дій за зразкове виконання службових обов'язків був відзначений грамотами та подяками, отримав нагрудний знак "Ветеран війни".
Тому вшановуючи його світлу пам'ять, прошу присвоїти звання Героя України Іщенко Сергію Володимировичу (Єноту).
Вічна Слава Героям!