Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/240562-еп
"Присвоєння ордену «За мужність»
III ступеню (посмертно) Казімку
Дмитру Вікторовичу", оприлюднену на
вебсайті Офіційного інтернет-
представництва Президента України
20 січня 2025 року громадянкою
Д.В.Квітко
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянкою Д.В.Квітко електронну петицію № 22/240562-еп "Присвоєння
ордену «За мужність» III ступеню (посмертно) Казімку Дмитру Вікторовичу",
яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади
і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського
агресора, є конституційним повноваженням Президента України та
безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України.
Інформую, що на підставі подання Головнокомандувача Збройних Сил
України мною видано Указ Президента України від 20.02.2025 № 92/2025 "Про
відзначення державними нагородами України", відповідно до якого Казімка
Дмитра Вікторовича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня
(посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти державну нагороду — орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — моєму братові, Казімку Дмитру Вікторовичу, військовослужбовцю Збройних Сил України, який загинув, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Дмитро Вікторович Казімко народився 9 березня 1998 року в місті Києві, де проживав до мобілізації. 28 травня 2024 року його було призвано до лав ЗСУ. 16 червня він склав військову присягу на вірність Українському народові та розпочав військову підготовку. Службу проходив на посаді водія в кількох військових частинах. Пізніше виконував обов’язки старшого групи у складі окремої роти протитанкових ракетних комплексів у 41-й окремій механізованій бригаді, військовій частині 4576.
25 вересня 2024 року Дмитро загинув у с. Калінов Кореневського району Курської області внаслідок вибухової травми під час виконання бойового завдання.
Ця петиція — найменше, що ми можемо зробити для вшанування пам’яті нашого Героя, який віддав за нас найдорожче — своє молоде життя. У Дмитра залишилися батьки, сестра, численні рідні та друзі, які глибоко сумують за ним і пишаються його відвагою.
З огляду на виявлену мужність і значний внесок у захист нашої держави прошу розглянути питання про нагородження Казімка Дмитра Вікторовича орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять і слава нашому Герою.
Слава Україні!