Петиція щодо накладення вето на законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстраційний № 5344-д від 18.11.2022).

Володимире Олександровичу!
15 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстраційний № 5344-д від 18.11.2022).

Ми, громадяни України, з метою захисту прав людей з інвалідністю закликаємо Вас скористатися правом вето і не підписувати законопроєкт №5344-д, оскільки його реалізація негативно вплине на права та законні інтереси осіб з інвалідністю, їх громадські організації та засновані ними підприємства.
По-перше, процес ухвалення законопроєкту № 5344-д супроводжувався процедурними порушеннями, а саме:
- порушено вимоги частини 3 статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»: не надано фінансово-економічне обґрунтування, про що свідчить лист Міністерства фінансів України № 09030-29-3/9065 від 04.04.2023;
- не враховані зауваження Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України, надані листами №07/2-2024/32367 від 13.02.2024, №07/2-2024/131133 від 14.06.2024 та №07/2-2024/157617 від 16.07.2024;
- не враховані позиції більшості громадських організацій осіб з інвалідністю: проведення консультацій було суто формальним без урахування пропозицій та зауважень, наданих громадськими організаціями осіб з інвалідністю; результати напрацьовані Робочою групою по доопрацюванню цього законопроєкту під головуванням Гривка Сергія Дмитровича, були проігноровані Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
По-друге, законопроєкт № 5344-д матиме серйозні негативні наслідки як для держави, так і для самих осіб з інвалідністю:
- реалізація закону потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, зокрема для сплати внесків до Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, у зв’язку з невиконанням нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у закладах державної чи комунальної власності, бо вони не мають вільних вакансій для працевлаштування через недофінансування (лист Міністерства фінансів України № 09030-29-3/9065 від 04.04.2023);
- суттєво скасовується фінансування заходів соціальної підтримки людей з інвалідністю за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які наразі передбачені чинною статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», без визначення альтернативних чітких джерел їх фінансування в майбутньому;
- суперечить Конвенції про права осіб з інвалідністю, звужує зміст і обсяг існуючих прав осіб з інвалідністю, громадських організацій осіб з інвалідністю та їхніх підприємств.

Ухваленим законопроєктом №5344-д передбачено:
− скасування фінансування навчання осіб з інвалідністю, їхньої соціальної, професійної, фізкультурно-спортивної та трудової реабілітації;
− скасування фінансової підтримки на технічне оснащення діючих і нових робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також для створення на робочому місці особи з інвалідністю належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, для сотень діючих підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю, в тому числі тих підприємств, які забезпечують своєю продукцією Збройні Сили України;
− скасування через неузгодженість з Податковим кодексом України податкових пільг для сотень діючих підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю;
− скасування норм щодо друку літератури шрифтом Брайля для незрячих громадян України та механізм фінансування виробництва такої літератури.
Натомість законопроєктом №5344-д, замість всіх цих важливих напрямків фінансування, абсолютно абстрактно передбачено, що кошти державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю використовуються на забезпечення реалізації активних програм зайнятості, заходів з підтримки працевлаштування, забезпечення надання соціальних послуг при працевлаштуванні осіб з інвалідністю, на виконання інших програм і заходів, спрямованих на соціальний захист осіб з інвалідністю.
Важливим також є те, що законопроєктом №5344-д передбачено фактичне скасування підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, а їх в Україні наразі нараховується не менше 300. Саме вони сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю. У Податковому кодексі України передбачені пільги саме для таких існуючих підприємств, а порядок їхнього отримання регулюється чинними нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», які скасовуються законопроєктом № 5344-д. Це призводить до нормативної неврегульованості статусу таких підприємств.
Окрім того, законопроєктом №5344-д передбачено введення таких понять як «підприємства трудової інтеграції» та «підприємства захищеного працевлаштування», яких наразі в Україні ще не існує, але їм вже передбачені податкові пільги, якими вони будуть користуватись без будь-яких дозволів, а статус набуватимуть шляхом простого повідомлення.
Водночас Податковий кодекс України наразі ще не регулює питання надання пільг неіснуючим «підприємствам трудової інтеграції» та «підприємствам захищеного працевлаштування» і ще не відомо чи регулюватиме, бо це питання зменшення податкових надходжень, але наразі регулює питання надання пільг існуючим підприємствам громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які відповідно до норм Податкового кодексу України повинні мати дозвіл на користування пільгами, але не зможуть його отримати, бо законопроєкт №5344-д скасував інститут надання дозволів на користування пільгами, визначеними Податковим кодексом України.
Крім цього, виникає питання доцільності запровадження термінів «підприємства трудової інтеграції» та «підприємства захищеного працевлаштування» в контексті прийняття 9 січня 2025 року Верховною Радою України законопроєкту №6013 про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період, яким взагалі передбачено скасування такої організаційно-правової форми як «підприємство», що також, між іншим, турбує громадські об’єднання осіб з інвалідністю, які є засновниками підприємств об’єднань громадян, які також мають бути згідно з законопроєктом №6013 реорганізовані чи ліквідовані.
Враховуючи вищевикладене та з метою захисту прав людей з інвалідністю просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, скористатись правом вето і не підписувати законопроєкт №5344-д та повернути його до парламенту з зауваженнями, зокрема, щодо:
- врегулювання питання визначення конкретних альтернативних джерел фінансування для заходів, передбачених чинною статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», фінансування яких скасовується законопроектом №5344-д;
- врегулювання питання користування правом на податкові пільги для існуючих підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, шляхом логічного та послідовного вдосконалення законодавства, яке б за потреби розширювало можливості, а не створювало їх одним за рахунок інших, бо в ухваленому варіанті законопроєкту №5344-д не передбачено необхідних змін у податковому законодавстві.