Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) мужньому воїну та хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому лейтенанту Піскуну Олександру Вячеславовичу, заступнику командира взводу №5 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення (штурмовий полк “Цунамі”) ДПОП ОШБ Національної поліції України “Лють”, з позивним “CHIP”.
Уроженець міста Херсона 20.01.1995 р.н. Після закінчення школи продовжив навчання в Херсонському Державному університеті, мріяв бути програмістом.
Із початком антитерористичної операції на сході України Олександр без зайвих роздумів в липні 2014 року вступив до батальйону поліції особливого призначення “Херсон” де приймав активну участь в захисті суверенітету України в Луганській області по листопад 2018 року. Нагороджений відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції”.
З 2018 року по 2023 рік ніс службу в УПП в Херсонській області/Головне управління національної поліції України в Херсонській області, де виконував сумлінно свої обов’язки та користувався повагою колег.
З початком створення підрозділу поліції “Лють” — першим пішов захищати державу від нападників. Брав участь в боях за звільнення с. Кліщіївка Донецької області. Отримав поранення під час бойового завдання та був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України “Срібний хрест”, медаллю “Захиснику Вітчизни”.
Після закінчення лікування знову став до своїх обов’язків. Разом зі своїми побратимами виконував бойове завдання в м. Вовчанськ Харківської області де отримав знову поранення та контузію. Не дивлячись на поранення продовжив свій шлях на Покровському напрямку куди був направлений разом з побратимами.
28.06.2024 Олександр помер від отриманого важкого поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Яснобродівка Покровського району Донецької області, мужньо виконувавши військовий обов’язок в бою за Україну, захищаючи суверенітет та незалежність Батьківщини.
За словами побратимів він був справжнім та майстерним воїном. Він користувався повагою, був щирим, надійним товаришем і завжди допомагав іншим. Він був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох.
Був найкращим сином, надійним другом та побратимом.
Тому, пане Президенте, прошу Вас, від імені всієї родини, друзів й побратимів підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України посмертно.
Слава Україні! Героям Слава!